Глава 14

-Цезарь фу - собака підпіг до свого господаря,та перестав гавкати.

Я оглянулась і побачила на сходах Арчера від був одягнений в шортах та в білій футболці.

-Може злізиш з мого стола- мені стало дуже соромно,я злізла взяла сумку,пакет з ліками який лежав на полу, але до Арчера мені було страшно підходити.Напевно він це помітив відчинив двері і Цезарь зайшов в ту кімнату,і лиш тоді я видихнула.

-Де в тебе руки можна помити?- підійшла блище я до хлопця.Він показав рукою на другий поверх я піднялась там знаходились ще 4 кімнати.Останні двері була ванною я зайшла помила руки.Арчер весь час спостерігав за мною.

-Я так зрозуміла ти лікаря так і не викликав.-подивилась я на Арчера,який йшов спереді,ми зайшли в якусь кімнату в другому кінці коридора,виявляється це був його кабінет.Він був темним, велике шкіряне крісло коричневого кольору,стіл на якому стояв включений комп'ютер,багато розкиданих бумаг по всьому столі, замість того щоб лежати в ліжку він працює,панорамне вікно вигляд якого виходив на задній двір, мягкий коричневий диван.

- Ні - нарешті заговорив він.

- Зрозуміло,можеш провести мене в свою спальню.

-Нічого собі, так бистро здалася,я думав будеш довше сперечатись - він засміявся.

-Дуже смішно-розвернулась та вийшла з кабінету.

Він привів мене в затишну кімнату,біле ліжко, гардероб, мягенький килимок сірого кольору,і нічого зайвого.Я розстелила ліжко.

-Лягай - підійшла я до нього.

-Щось новеньке- він мене послухав та ліг на ліжко, я накрила його ковдрою.Збоку ліжка на тумбочці була аптечка, я взяла термометр.

- Я зроблю тобі чай, а ти міряй температуру.

-Я не люблю чай-я нічого не відповіла, пішла на кухню зробила гарячий чай з малини,в дитинстві мені мама його завжди робила,коли я хворіла.Зазирнула в холодильник,але там зовсім нічого не було їсти.

Я дала Арчеру чай,та забрала термометр.

-38,6- як він може з такою температурою працювати.

-Пий чай я таблетки принесла,в тебе вода є?

-Є

-Добре,тримай -я йому дала потрібну таблетку.

-Ти мене не отруїш?

-Не переживай, я через тебе не сяду в в'язницю.

 -І ще одне питання?

-Яке? - Подивилась я на нього.

-Чому ти так переживаєш за мене?

А дійсно чому я так за нього переживаю, я тільки проек мала занести,в мої обов'язки лікувати його не входило.

-Тому що це через мене ти захворів, коли вчора під дощем зі мною стояв.- він лише посміхнувся.

-Ти їсти хочеш?- запитала я в Арчера,поки той не міг допити той чай.

-В мене в холодильну нічого нема ,принеси телефон я замовлю їсти в ресторані.

-Водій є ще тут?

-Ну так я його не відпускав,а що таке? 

-Нічого допивай чай я зараз прийду з новою порцією,тобі потрібно багато пити.

Я підійшла до водія ,сказала що потрібно купити в магазині,і пішла знову на кухню,щоб зробити чай.

-Тримай-я зайшла в кімнату.

-Я думав ти втікла від мене.

- Я ж казала що повернусь.