Глава 11

Не дочекавшись його відповіді я пішла в свій кабінет, але зашпортавшись за стільчик, який досі лежав на підлозі,зачепила Арчера плече, та мало не впала, але його міцні руки зловили мене.

 -А казала що не п'єш на рівній підлозі шпортаєшся-він усміхнувся та  подивився на мене, його руки все ще тримали мене.

 -Не торкайся до мене ніколи -я вирвалась з його обіймів, та рукою штовхнула йому в груди.

 - Потрібно було,щоб ти впала і вбилася, потім до мене би ходила поліція і допитувала , в компанії рейтинг би впав через тебе.

-Як же ти мене нервуєш- тільки зараз усвідомила, що на це все дивляться колеги напевно він теж це зрозумів тому що розвернувся та пішов,я ще дивилася йому вслід.

- Щоб два проекти були в мене на столі, через дві години готові- він крикнув не розвертаючись.

-Ну я не всти....-я замовчала, тому що він  мене  всеодно не почує.

 -Не знаю що там між вами сталося,але ти не встигниш зробити проект за дві години це нереально -Катя підняла стільчик я сіла та підперла руками голову.

- Я знаю що не встигну я повинна робити роботу якісно, а не швидко.

Вже закінчився обід Катя піднялася до себе, а я пішла до себе.

Проект складався з трьох кімнат, ванни,кухні, туалета балкона,коридора,як я можу все продумати до дрібниць за дві години.Придурок якийсь. За проектом я просиділа до дев'ятої годинни вечора, доробивши його на комп'ютері я почала друкувати.

-Боже як я хочу спати-прошепотіла сама собі.

 В кабінет зайшов Арчер та сів на моє крісло.

-Я вже доробила зачекайте ще 5 хвилин - почала виправдовуватися я сама не розуміючи навіщо.

- Я його мав ще побачити в другій годинні дня, а вже пів десята.

- Цей проект не з маленьких, його неможливо самій зробити за дві години, і вам як власнику компанії ,має бути це зрозумілим - повисила голос.

- Чому ти так пізно йдеш додому? - запитав він в мене.

- Роботи багато, все доробляю, щоб дома прийти і відпочивати- переглядаючи документи сказала я.

Я кинула на стіл папку з проектом, надворі йшов дощ і було холодно,я була лише в рубашці та в шортах я взяла телефон щоб подзвонити таксі,але Арчер вирвав в мене телефон.

 -Я тебе сам відвезу куди тобі потрібно.

-Дякую в ваших послугах не потребуюсь -з насмішкою подивилася на нього та потяглась за його спину,щоб забрати свій телефон в його руці, але в мене нічого не вийшло.

- Під'їдемо додому віддам.

Я не сперечалась, тому що дуже хотіла спати.

Охорона віддала ключі хлопцеві і ми вийшли надвір, лило як з відра,давно такої погоди не бачила, я почала труситись,було дуже холодно.

 - Візьми мою куртку я зараз під'їду на авто сюди-  подав свою куртку.

- Нічого собі, ви переймаєтесь за мене?

-Не  дочекаєшся, не буде тебе,не буде проектів і замовлень також - він пішов до машини в одній футболці, мені його аж шкода стало. Коли під'їхало авто чорний, високий джип я згадала ту ніч та  передумала сідати з ним в одну машину, зараз мене до себе додому завезить і продовжить почате,в машині він сидів не довго, обійшов машину та підійшов до мене.

- Ти чого не сідаєш?

-Я  не хочу з тобою їхати я кинула йому куртку та пішла на дощ, але йшла не довго, він взяв мене на руки та поніс до авто.

Їхали ми не  довго, машин на дорозі було мало,через погоду.  Доїхавши додому він простягнув мій телефон я його взяла не сказав ні слова, та вийшла з авто  та пішла в квартиру лише чула як від'їхала машина.