Глава 8

 Минув тиждень я працювала без вихідних з дому на роботу і так цілий тиждень, але мені це подобалося тому скаржитись не було нащо.

 Мені дали один вихідний який я провела за своїм ноутбуком та за проектами.

-Катя привіт - з посмішкою побігла я до дівчини, але настрій в неї був поганий. 

-Привіт- вона ледь усміхнулася, це не було схоже на ту дівчину,хоча знаю її тільки один тиждень.

 -Агов, що з настроєм-подивилась я на Катю.

Вона кинула на двері за якими я досі не знала що знаходиться.

-Що там? - як же мене нервувало коли говорить загадками.

- Прийшов Арчер Тимофійович -у подруги почали текти сльози.

- І що, ти казала він гарний що закохалася - я почала сміятися, але по подрузі було не до сміху.

- Він мене вичитав за те що я запізнилася,  що в мене занадто коротка спідниця, що з документами там щось не так.

- Не звертай уваги, пройде- говорили я подрузі і вже уявляла що за звір за тими дверим.

-Надіюсь - Катя посміхнулася- ти краще розповідай як там твій вихідний.

-Вихідний як вихідний, нічого особливого сиділа за документами. 

 За дверима почулось, як хтось кричить, Катя сіла за свій стіл та дала знак що краще піти.Я кивнула та почала спускатися сходами, ззаду почулось  як гримнули двері,як мені шкода Катю.

- Що таке з Арчером сьогодні? - дівчата на кухні обговорювали сьогоднішню істерику,якщо так можна сказати,нашого боса.

- Не знаю напевно якась дівчина відмовила,тому бісиця,але як такому красеню не дати, не розумію- господи про що вони говорять я розвирнулась та  побачила Катю, вона була така як вранці, я взяла нам кави,ми присіли за вільний столик.

-І що там? -  порушила  я тишину.

 - Вже ніби втихомирився,але я його ще ніколи таким розлюченим не бачила.

Ми побідили,я вже хотіла віднести кружку,але вона в мене випала з рук я побачила його,всі розвернулися в  мою сторону, але я навіть поворохнутись не могла, по щоці потекли сльози.Ні Ні цього не може бути, ми зустрілися поглядами і він засміявся він почав підходити до мене всі шокована дивилися на нас.

-Пам'ятаєш я казав, що ми ще зустрінемось- він прошепотів мені ці слова на вухо.

 - Ти  напевно не знаєш я люблю отримувати все що захочу - це вже чули всі,він пішов до себе в кабінет,а я продовжувала стояти як статуетка, поки Катя не встала переді мною та почала махати руками.