Глава 7

На наступний день я встала в шостій ранку, дівчата ще спали,пішла в душ, почистила зуби, приготувала собі на сніданок вівсянку з яблуком, випила кави, висушила волосся, сьогодні я одягнула білу класичну рубашку та класичну чорну спідницю вище колін, з взуття чорні туфлі на низьких підборах,нанесла легкий ледь помітний макіяж, щоб не привертати увагу. Вийшла з квартири пів восьмої та пішла на метро. До початку робочого дня залишилося ще десять хвилин,крім Катерини я нікого не знала тому пішла до неї,але її ще не було я вирішила зачекати  її на диванчику, напроти її стола, з лівої сторони знаходилися сходи на перший поверх, з правої сторони кабінет боса та ще одні двері, але я не знаю що там знаходилось.

-Привіт його ще немає-Катя бігла до свого стола в руках з теками та кивнула на двері боса.

-Привіт ні ще немає- з посмішкою сказала я.

-Ну і добре, ти довго чекаєш? - вона перевіряла щось в своєму телефоні.

-Ні,не знала де я  буду працювати,тому прийшла до тебе.

-Правильно зробила,зараз прийде Тимофій Ярославович і все тобі розкажить.

-Було б добре.

-Ну тато,ну будь ласка ну мені дуже гроші потрібні ми з друзями сьогодні на гонки йдем, тобі що шкода- ми почули як сходами піднімався бос та його син, Катя зразу встала поправила юбку та посміхнулася.

-Доброго ранку - в Катерини дуже фальшива посмішка.

-Доброго ранку- я привіталася з босом та продовжували сидіти на диванчику.

-Привіт дівчата зайдете до мене в кабінет через п'ять хвилин - ми лише кивнули.

-Тато ти мене чуєш - вони зайшли в кабінет і нічого чути вже не було.

-Це менший чи старший? -запитала я в Каті.

-Це менше йому 18, старшому 25 скоро Тимофій Ярославович, передасть компанію старшому, а він ще той... -вона не встигла сказати, двері голосно зачинилися,і ми розвернулись.

- Чого дивитись - сказав молодий хлопець та побіг сходами донизу.

- Менший займається гонками, але батько не хоче цього,але він не слухає.

 - Зрозуміло,пішли в кабінет - на годиннику побачила що минуло  шість хвилин.

-Катерина покажи Олівії її кабінет на першому поверсі, ключі у тебе є - бос був у  не дуже хорошому настрої.

 -Так у мене є ключі -бистро відповіла Катя.

 -Сьогодні тобі потрібно перевірити документи,вони в тебе на столі,та підібрати для клієнтів підходящий інтер'єр, до кінця дня маєш принести мені готові результати.

- Так я все зрозуміла.

 Катя провела мене до мого кабінету, він був світлий просторий ,сірі стіни,сірий стіл  з чорними стульчиками та маленький диванчик.Я сіла за свій стіл та зразу почала працювати, роботи було дуже багато.

 Відволікалась лише на обід та на перерву інколи заходила Катя питати як у мене справи, мені так подобалося працювати,що я не помітила що на годиннику вже п'ята година.

 Я піднялась на другий поверх до боса.

 -Він у себе- кивнула я на двері боса.

 - Так - відповіла Катя бо була зайнята чимось в комп'ютері.

 - Непогано на сьогодні все, можеш йти додому- відповів бос передившись папери над якими я працювала цілий день.

-Дякую до побачення.

-До побачення.

Сьогодні я дуже заморилась не  подзвонила до мами і дівчатам нічого не розповідала бо сил  зовсім не було, принявший душ, одягнула піжаму та не повечерявши пішла спати.