Глава 4

Я вдарила його по щоці та побігла у клуб.

-Ми ще побачимось- кричав він мені услід.

Дівчата ще не хотіли йти додому, тому я пішла сама на таксі грошей не було, метро вже не працювало. В квартирі я зрозуміла що в мене був жахливий вигляд порване плаття,розстерта помада та туш, я зайшла в свою кімнату щоб мене не побачила тітка Люба.

Цілу ніч я не могла заснути думала,щоб сталося якби я все-таки не втекла. Мені вдалось заснути лише на годину, в мене задзвонив телефон з незнайомого номеру,але я взяла трубку.

-Доброго дня в вас сьогодні співбесіда на роботу, чи ви передумали- запитали в мене дівчина з приємним голосом.

 -Ні ні я через півгодини буду, в місті великі затори.

 -Зрозуміло у вас лише є пів годинки.

Я зірвавшись з ліжка пішла у душ,почистила зуби, тільки зараз згадала,що сталось вчора вечором але в мене не було часу знову плакати, тому що я і так запізнювалась.

Я одягнула білі брюки, чорний топ та  білий піджак з білими кросівками. Сьогодні потрібно було нанести багато косметики, щоб перекрити мої чорні круги під очима я подивилася на себе в дзеркало та усміхнулася.

Їхати на метро часу не було, я позичила гроші в тітки Люби та викликати таксі.

 -Куди їдемо?- запитав водій.

-Будівельна компанія ,, Prestigious Houses''

-Через 10 хвилин будемо на місці- цілу дорогу ми їхали мовчки.

 Таксі зупинились біля офісу будівельної компанії , де би я дуже хотіла працювати. Зайшла в ліфт я поїхала на третій поверх.

 -Доброго дня я..

 - Ви Олівія Сміт?- перебила мене секретарша.

  -Так

  - Тоді проходьте до кабінету вона рукою показали на двері кабінет,мого майбутнього боса.