Глава 1

 -Олівія вітаємо-підійшли  до мене подруги привітати з закінченням Вузу.

 -Дякую дівчатка-відповіла я їм, і звернула увагу на сцену свою річ починав наш декан він був високим та сивим чоловіком.

 -Ось і пройшли випускні іспити, дипломні роботи, нічні зубріння і вічні переживання за оцінки! Університетське життя залишилося позаду,а попереду чекає щасливе насичене життя! Бажаю успіхів в обраній професії, швидкого кар'єрного зростання, подорожей,нових плідних знайомств і втілити ідеї в життя! - він не любив багато розмовляти іноді мене це навіть тішило.

  Моєї мами не було тому що вона працювала дуже багато,щоб я вивчилась на професію своєї мрії, тааак я ще з дитинства мріяла стати дизайнером інтер'єрів будучи маленькою прикрашала свою кімнату різними своїми малюнками, просила маму переставляти меблі з одного боку на другий. Грошей у нас не було, батько нас залишив коли мені буде 5 років він пішов до другої жінки, я його зовсім не пам'ятала, тай мама мені про нього не хотіла розповідати. Стих пір я не довіряла чоловікам ,я ще ніколи не зустрічалася з ними на відміну від моїх подруг Емілія вона була низенькою, гарною дівчинкою,густе каштанове волосся,університет вона ще покинула на першому курсі,економіка це все таке не її, але батьків це нецікавило.

Ізабелла була високою брюнеткою,навчалася на економіста вона гарно вчилась,але любила погуляти до ранку в клубі,  Вони з Емелі познайомились два роки тому разом навчалися в одній групі.З ними я познайомилась коли переїхала у Київ коли почала з ними жити в одній кімнаті у квартирі тітки Люби. Дівчатам вона не подобалася вона змушувало їх прибирати за собою в  ванній, кухні ,кімнаті, я навпаки любила це була давня знайома моєї тітки.

Від моїх думок мене відволікла Ізабелла.

-Олівія як будеш св'яткувати закінчення? -запитала з  усмішкою на губах вона.

Я таке не любила тому не ходила туди один раз Емілі мене змусила з нею піти коли Ізабелла поїхала додому провідати батьків закінчилось  все погано Емілі досить багато напились, мені припало тягнути її через все місто пьяну.

- Не знаю одногрупники кликала мене в клуб,але я відмовилася.

  -Тааак -протягнуло дівчина. Ми сьогодні йдемо в клуб.

  -Але - сказала я.

  -Ніяких але- відповіла Ізабелла.