Частина перша. Битва

РОЗДІЛ 1.

МІСЦЯ ЗАГИБЕЛІ

Сюрреалістичні рефлексії
Дивні коридори
Закриті кімнати
Дорога на даху
Машини вниз 
І злітають
Хмари вулицями гуляють
Люди на підвіконнях навічно засинають
Птахи щодня готуються розбитися
Я боявся, але навчився сміливо битися
Як лід об лід
Коли сонце зійде
Коли час той настане
Все розстане
Дивись уважно
Хоч вже пізно, але тепер не страшно
Прямо в очі дивись уважно
Ще глибше, ніж раніше
Серце теж бери, можна сильніше
Але щомиті пам`ятай
Ми – кришталь, ми – кришталь, ми – кришталь

Вбивці
Якщо сильно жити
Завжди щось робити, кудись бігти
Когось зустрічати
З кимось зустрічатись
Сидіти, говорити, спати
Курити, грати, писати
Слухати, чути, казати
Помічати, записати
Це значить літати
Так високо, що болі нас не спіймати
І навіть якщо вона є
Біль внизу, а ми літаємо тут
Біль це сніг, що лежить на землі
Ми цей сніг пускаємо
Відпускаємо, відпускаємо
Подалі від себе
Продовжуємо політ
Зустрінемось на хмарах
Щоб сказати, що це вже не сніг
Це тепер гострий лід
Ми вбили всіх

Набір снів
Як летіти з гори
Як летіти нагору
Як бігти весь рік
Як без зупинок
Як сильне серце
Дощі, удари суму
Винесе знову і далі
Постраждає вітер
Все відпустить
Але ще раз туди несе
І на швидкості, розбиваючись
Знову знайдеш і любиш сильно
Викинь золото, що без бажання дарувати, дарували
Нас все ж таки впіймали
Не дивись в очі, якщо за правилами
Дивись, якщо шукаєш щось
Що знаєш, хоч не знаєш
Або якщо «яка душа?»
Яка там душа?

Список слів
І ось ми виходимо із усіх хаосів
Виходимо з гри
Нам розбили екрани
Ми не погані
Ми раніше просто не знали
Виходимо із усіх хаосів
Все змогли
І біля океану
Опинилися двоє
Тепер я вірю
Тепер це ми

Прохання(наказ)
Не кидайся так життям
Не вчиняй так із собою
 

Сюрреалістичні ситуації
Кіт який
Кіт, який вперше потрапив під град
Град зі скла
Коли розбився екран
Все дізнався
Треба було радіти 
Загубився 
Не треба було там сидіти
В уявному будинку
Від зла і скла дах не захистить
Коту тепер болить
Став живим
Раптом тут
Знов уламки живуть
Кота розбило
Натомість вдалося зібрати картини
Жертва сну
Жертва заради обіцяного миру
Пробачаю, було того варте
Кладовище наївних тварин
Я винен, я спричинив

Скло
І ось ще вікно
І ще вікно, і ще скло
І ще одне скло
Скло, але все зможеш
Скло, ти все зможеш
Скло, ти - сильне, зможеш
Скло, але все зможеш
Щоб це дивитися
Адже це прекрасне
Завжди
Не дивлячись ні на що
І дивись на все, бо красиво
 

Прохання(не наказ)
Не сумуй
Дуже тебе прошу
Переживаю через твій сум
Але вже змирився
Мені не важко переживати за твій сум
Мені важко,
бо заборонено створювати радість для тебе
І це створює мій сум
Твоя любов і твоя ненависть
зробила кожен мій день цього року

Мовчить - кричить
Мовчи на мене, мовчи
Цей біль на мене кричить
Ці дні на мене падають
Сміються і живуть
Та скоро виживуть
Себе в уривках знайдуть, оживуть
Мені сказали і не сказали
Розказали, як правду
І те, що мені з тобою бути
І те, що мені з тобою не бути
Справжня правда тримається ледве
Десь тримається міцно над прірвою
Над прірвою, як зорі, мовчки кричить
Справжня правда на мене поки що мовчить
 

Що таке зима?
1
Зима – це боляче ходити по холоду
Я тепер сніг цієї зими
Я – лід цього світу
Я – невидимий
Я – вітер
2
Я плакав перед боєм
Бо знав, що знову зможу
Я плакав після бою
Бо знову зміг
Я – лід, я – лід, я - лід
3
Відкрий вікно і дивися
Світ для тебе стоїть
А ти просто лід
 

Не просто лід
Це можна буде якось списати на погане самопочуття?
Або може занадто небезпечний азарт?
Так, звичайно, ми спробуємо
Але тільки як виключення
Адже, якщо взяти до уваги всі ваші заслуги
То вже можна виключити зі списку ув`язнених
І поставитися з розумінням
Можливо ніхто не осудить:
Сплелись тоді красиво долі
Не запитав, але кожне питання сказав
Точно тут був і не був
І одночасно
Жертва, злочинець, герой, суддя
І ще одна жертва теж моя
Це все я
Зізнався, прийняв, відсидів
Книги написав
Провини усвідомив
Думав відпустять

Був суд, але
Якщо правду знову забудуть
Я навчусь плакати при людях

Подумав
Відпустили
На ще одне завдання
Вивели з будівлі
Привітали з життям
Це все не було покаранням
Ми відсудили життя
Яке колись у мене забрали невідомі угрупування
Що на дитячу свідомість напали
Пробач, що не захистив
Мене раніше не було

Перші хвилини після сну
Щоб стояти на березі з кимось
Треба вистояти самому
 

Сюрреалістичні рефлексії знову
Шарф - дім
Заховайся глибше в шарф
Залізай, задушись
Але тримайся
Мороз нагадує, що ти тут
І нескінченна кількість хвилин
Іноді біжиш
Яке коротке життя
Іноді не знаєш, де їх подіти
І де подіти себе
Свариш кількість снігу
І взагалі, навіщо ця зима
Розумієш кількість книг
Все цікаво
Дуже хочеш, але печаль
Те, що кричить
Але у кожного печаль на плечах
Вона не причинить зла
Не бійся вже так
Розберись з нею тихо за містом