Глава 5

    На ранок коли вовченята прокинулись мама з татом вже були на лапах.- Я хотів стати самим першим!- обурився Грім -сьогодні ранкові збори пройдуть без мене!- Оголосив  Вітрогін та вибіг з печери. Думка прокинулась і одразу згадала про що сталося вночі, її огорнув страх вона надіялась, що ведмідь вже уйшов з їхньої території. -Вставайте - сказала Венера Думка зрозуміла по  виразу її морди що вона вже знає про, що трапилось вночі. -Все добре?- спитала Венера в Думки.- Так мамо все добре- відповіла Думка. Венера облизала вухо Думки -пішли їсти потім обговоримо те про те ,що трапилось вночі - сказала Венера. Думка піднялась на лапи та пішла до їжі яка лежала в кутку печери.- Збираємося на ранкові  збори!!!- оголосила Венера

Вовченята почали збиратися біля матері.- Про що сьогодні будемо говорити?- спитала Ніч - пока що розкажу вам про продовження нашого знайомства з батьком вашим -  ваш батько який на той час був  мав  заступником в своєму клані. Він був молодий та розумний,  хитрим, вовком для свого клану. Весь клан поважав його. Коли я приєдналася то я була в підлітковому віці і він був моїм вчителем. Він дуже гарно тренирував мене і завдяки йому я скоро стала захисницею свого клану. Для мене то була велика честь, адже я стала захисницею. я стала дорослою вовчицею. За той час коли я була ученицею ваш батько закохався в мене А коли я вже була повноцінно захисниця він признався мені в  своїх  почуттях.
В печеру зайшов Вітрогін і Венера перестала розказувати. -Що сталось ?-спитала Думка у батька. -Все добре сонечко- сказав батько. -Їсти хочу!!!- закричав грім. п
Грім підійшов до батька та взяв в нього кролика. - тато ти виграв чужинця з нашої території- спитала Думка. - -Да, сонечко, все добре- відповів тато. Вовченята почали їсти.

   ПІсля обіду вовченята ляли спати разом з Венерою