Глава 4

Глава 4 
  Була темна ніч. Як раптом почувся шорох поблизу печери. Від шороху прокинулась Думка,  їй стало страшно, але вона наважилася встала і пішла до входу в печеру. Думка стала та понюхала повітря -ведмідь!!Це напевно той чужинець, про якого розповідав  батько- подумала Думка вона відійшла від входу та підбіжала до батька -тату! тату!- думка штовхала Вітрогіна. - що сталося?- сонно відказав Вітрогін -ведмідь ведмідь!!!- закричала Думка.  Вітрогін зірвався та понюхав повітря його очі наповнились страхом- йди до всіх.-Скомандував вовк. Думка побігла до братика з сестричкою  вітрогін пішов на вихід з печери та почав стояти охороняючи. Вітрогін простояв цілу ніч біля печери, раз від разу нюхаючи повітря, щоб визначити де зараз знаходиться чужинець. Він відчував його страх. -надіюсь він не нас шукає- подумав Вітрогін.

    Раптом тріск пролунав дуже близько, Вітрогін піднявся на лапи, та почав вдивлятися в суцільну темряву, з якої було чути якесь сопіння, та тихеньке гарчання.  Вітрогін почав гарчати, щоб відігнати чужинця, бо йти було дуже небезпечно. -він шукає нас..-в Вітрогіна здіймалась паніка. -не панікуй!!!-кричав собі Вітрогін- Ти сильний та провиний захистити свою сім'ю, навіть ціною власного життя.

     В темряві показався великий чорний силует. З горла Вовка виривалось гарчання. Вітрогін відчував що він їх ось ось знайде... Ведмідь зупинився, та дивився прямо в печеру. Вітрогін бачив його очі які дивились прям на нього.  Вовк встав в бойову стійку, й був готовий прийняти бій. Але ведмідь просто  розвернувся та пішов геть.  Вітрогін зрозумів, що вони найшли їх, й тепер хм загрожує небезпека...

  Вітрогін посидів біля входу в печеру цілу ніч, чекаючи, що ведмідь може повернутися разом зі своїми родичами.