Глава 1

Маленьке вовченя присунулось ближче до матері. Біла вовчиця лежала в кутку великої холодної печери, а біля неї четверо маленьких вовченят. В печеру неочікувано зайшов великий чорний вовк. Та підійшов до вовчиці з вовчеятами. -як мої вовченята?- справ він, та облизав кожне з вовченят-вони в нормі- відповіла вовчиця.    Поступово настав вечір, в печері вже було темно, а біля входу в печеру сиділа вовчиця та вовк з вовчеятами. -Пора давати імена нашим дітям- сказав вовк. - згодна з тобою ґ- відповіла вовчиця. Перше вовченя було біле та світлим зеленими очима - я думаю його варто назвати Лісостепом - сказав тато вовк- гарна ідея -відповіла вовчиця. Одне вовченя вже мало ім'я. - Тепер час давати імена іншим вовченятам- сказала вовчиця. Друге вовченя було найбільшим та найсильнішим за трьох інших вовченят. - я думаю його варто назвати Грімом- сказала вовчиця-хм, я згоден адже це ім'я буде чудо підкреслювати його мужність, якщо він стане ватажком своєї майбутньої зграї- відповів вовк. Третє вовченя це була дівчинка, вона була чорна з голубими очима - я думаю її варто назвати Ніч - сказала мама вовчиця -це я її дуже личить- сказав тато вовк. Четверте вовченя було найслабіш,е та була вона з гарним білим хутром тільки лапки були трохи чорні, та кінчик хвостика теж був чорний. Вовчення постійно про щось думало, тому погратися з братиками та сестричкою в неї не виходило. - я думаю її варто назвати Думка, адже вона якась задумана постійно - сказала мама вовчиця. Вовчиця з цим була згодна відтепер вовченя звали так: Лісостеп Грім Ніч та Думка.