Глава 53: Гарячка перед відбуттям

Тиждень потому…

Станція «Гейтвей» на орбіті Місяця. Стикувальний відсік.

На Землі – 22 грудня 2126 року, 16:55 за Гринвічем.

 – Отже, я знову тут, – звернулася до глядачів Саманта Шульц. Вона ефектно перекинулася в повітрі та всміхнулася в об’єктив дрона-оператора. – Це моє третє за останній рік відрядження на «Гейтвей». І хай як неймовірно це б не прозвучало – останнє, коли я застану на станції «Пегас» і членів його команди.

Саманта жестом скомандувала дрону-оператору облетіти стикувальний відсік, аби показати його панораму. В повітрі літальний апарат ледь не зіткнувся з іншим таким самим, який належав журналісту одної з північноамериканських новинних агенцій. Власник дрона винувато всміхнувся Саманті, перепрошуючи. Та показала колезі у відповідь жест «все ОК», на зразок того, яким користаються дайвери під час занурень у воду.

– Як ви можете бачити, сьогодні я тут не сама. Воно й не дивно. Це досі здається неймовірним, але вчора ввечері, через дев’ять місяців польотних випробувань «Пегаса», лише п’ять із яких корабель провів безпосередньо в космосі, президентка корпорації «Терра Нова» Моніка Мейєр урочисто оголосила, що корабель вирушить у міжзоряну експедицію до планети Тау Кита Е, відомої як Земля-2, 7 січня 2127 року о 24:00 за Гринвічем. Таймер зворотного відліку на порталі expansion.com умить перекочував на сторінки всіх провідних світових ЗМІ, та перебувають зараз на відмітці 16 діб, 7 годин і 4 хвилини від цієї миті.

На підтвердження своїх слів Саманта перевела камеру дрона на голографічне табло з таймером, яке нещодавно з’явилося й на «Гейтвей», і продовжила:

– Сенсаційна заява «Терра Нови» сколихнула світову спільноту. Адже перед цим із вуст багатьох експертів звучали прогнози, що польотні випробування зорельотів розтягнуться на п’ять-сім років. Не кажучи вже про те, що наука дотепер на дала відповідей на цілу низку питань, пов’язаних із виживанням людини на Землі-2. Не згадуватиму вже те, що від «Ліама» досі не надходять нові повідомлення. Це породжує купу питань, на зразок «що чи хто змусили штучіна замовкнути?» та «чи можна довіряти отриманим від нього даним?». Нагадаю, офіційний представник проєкту «Стар Бридж», в рамках якого двома тижнями раніше завершили будівництво міжзоряного корабля «Ера», визнав, що старт не слід очікувати до осені 2128 року. Щодо проєкту «Сіньцзи», то запланована дата запуску «Прориву», що його будівництво зараз на завершальній стадії, лишається засекреченою. Неймовірно, але факт – «Пегас», якому пророкували безславну долю довгобуду та аутсайдера, схоже, відбуде до системи Тау Кита зі значним випередженням конкурентів. Відкритим, однак, залишається питання, чи виправданий таких поспіх. Попри багатообіцяючі результати польотних випробувань корабля, численні консервативно налаштовані фахівці вже висловилися про форсування його старту як про авантюризм. На їхню думку, його диктують політичні та корпоративні амбіції, які не ґрунтуються на достатньому науково-технічному базисі. Однак до голосів скептиків не дослухались ані в самій «Терра Нові», ані в UNOOSA, де підтвердили, що дату старту вже погодили і юридичних перешкод для відбуття зорельоту немає.

Багатозначним похитуванням голови докторка Шульц дала зрозуміти, що, з одного боку, здебільшого поділяє побоювання песимістів, а з іншого – захоплюється рішучістю першопрохідців. Вона завершила свою промову:

– Протягом 16 діб, що залишилися до старту, «Пегас» проходитиме завершальні передпольотні тести та приготування тут, на «Гейтвей». Двомстам сорока членам екіпажу та учасникам експедиції дали двотижневу відпустку, аби вони провели час на Землі, перш ніж залишити її назавжди. Керівництво корпорації наполегливо рекомендувало ЗМІ не турбувати членів експедиції до заключної прес-конференції, яка відбудеться 4 січня. І я збираюсь дослухатися до цього прохання.

«Хоч і маю слабку надію на добросовісність у тому всіляких фріків, папарацці, фанатів і роззяв з усієї Земної кулі» – подумала, але не стала промовляти вголос Саманта.

– А сьогодні я скористаюсь останнім шансом поспілкуватися з деякими членами експедиції тут, на «Гейтвей».

Саманта саме встигла завершити вступну промову, як шлюз, що веде зі стикувального відсіку в глибші надра станції, відчинився. З нього виплила вервечка людей у блакитній уніформі проєкту «Піонер: Експансія». Її дрон-оператор умить сфокусувався на першій із них – коротко стриженій латиноамериканці, яка своїми широкими плечима нагадувала тенісистку. Мужикуваті риси обличчя Люсії Маркес, другої помічниці капітана «Пегаса», мали грубуватий вигляд, проте здавалися радше приємними, коли її великий широкий рот розпливався в усмішці.

Прямо біля шлюзу бразильського астронавта вже зустрічали кілька колег Саманти.

– Люсіє, що ви відчуваєте перед стартом?!

– Де плануєте провести останню відпустку, міс Маркес?!

– Полковнику Маркес, ви й Рікардо Гізу – найвідоміші з бразильців, які підкорятимуть новий світ. Ви собою пишаєтеся?!

Люсія не розгубилась і поглянула в об’єктив саме того дрона, який належав дружньому бразильському інформаційному каналу. Його кореспондент задав останнє питання. Жінка рівним і впевненим голосом мовила:

– Для мене це велика честь і неймовірна відповідальність. Але я давно все обміркувала та готова до того, що нас чекає. Почуваюся піднесено, рішуче та трохи хвилююче. Відпустку я проведу з рідними, що їх залишаю на Землі, – матір’ю та сестрою.