Глава 45: Брат і сестра

Захищене нейрокомунікаційне середовище.

17 листопада 2125 року. Біля 00:00 за Гринвічем.

Марію тішило, що Рікардо запропонував поговорити в нейросередовищі. Жодних жестів, міміки, інтонацій. Якби він наполіг на особистій зустрічі, їй став би у пригоді ультра-сед.

– Знаєш, – неквапливо почав розмову він. – Зізнаюся, мене здивувало, як ти сплюндрувала завдання, яке я тобі поставив як члену правління «Терра Нови». Водночас, я отримав збочене естетичне задоволення, споглядаючи твої зухвалість і нахабство. Це було дуже по-нашому, по-гізівськи. Мабуть, цю особливість визначає ДНК.

– Рада, що не розчарувала, – спокійно відповіла вона.

– Одне дивує в цій історії, – міркував він. – Це те, що ти вирішила скинути маску зараз. Ти ж бо збиралася розігрувати лагідність і відданість до кінця, поки не звільнишся від моєї опіки й вирушиш у експедицію. Та ти не втерпіла й випустила кігтики раніше. Ти зробила це не заради того, аби вхопити іграшку китайців, що нею цікавився Хаторі. Не бачу причин, через які б ти так палко бажала зробити Іошинорі послугу. Ні, ти все це затіяла заради цього клона, J-233. Іншої розумної причини немає. Це що таке, внутрішньовидова солідарність?

– Немає ніякого особливого «виду». Ми нічим не відрізняємося від інших людей, окрім способу появи на світ. І того, що довкола нас – печерні упередження. Ти це чудово знаєш.

– Певно, що знаю. Якби я вважав тебе непередбачуваним чудовиськом доктора Франкенштейна, гадаєш, я б наблизив тебе до себе і зробив тією, ким ти є? Думаєш, навчив би так багато чому й допоміг би піднестися?

– Шкодуєш тепер?

– Я ніколи ні про що не шкодую. Та ти не відповіла на моє питання. Ти порушила свою власну стратегію й поставила себе у вразливе становище заради цього клона-екстреміста. Клона чи клоуна – зайва літера нічого не змінює в описі цього ідіота. Нащо він тобі здався? Не для сексуальних-бо втіх, їй-богу. Зі своїми даними ти можеш купити чи взяти задаром сотню таких, як він, без особливих зусиль.

– Давай я не питатиму тебе, нащо тобі твої іграшки. А ти мене – про мою.

– Твоя іграшка дорого нам обійшлася. Твоя витівка кидає тінь на мене. Місце у правлінні ти отримала не за гарні оченята, а за квотою «Гізу Проджектс», що його очолюю я. І саме до мене будуть питання. Як, по-твоєму, я маю пояснити це голові правління й іншим членам наглядової ради? А що має сказати Мейєр представнику «Сіньцзи» під час конфіденційної відеоконференції, яка відбудеться вже невдовзі після нашої розмови за посередництва бразильської та китайської влади?

– Що Лєв Корольов передає їм палкий привіт? – запропонувала Марія.

Вона знала, що китайці й росіяни не причетні до смерті Льва Корольова. Навпаки, їм було вигідно, аби він жив собі та й поживав після того, як наприкінці 21-го, під впливом сім’ї, його полонили патріотичні почуття, й він почав зливати секретну інформацію про проєкт агентам «Сіньцзи». Усунення росіянина організував Джиро Маруяма за наказом, отриманим від його істинного боса Хаторі. Наказ узгодили з Марією та Рікардо. Мейєр теж здогадувалася про підґрунтя його смерті, проте офіційно операцію не санкціонувала, не бажаючи, як завжди, бруднити руки. Решта, включно з Купером і Тернер, авжеж, не підозрювали, хто насправді прибрав їхнього колегу.

Чергова ница й небезпечна таємниця назавжди скувала їх разом невидимим ланцюгом. Скільки ж їх усього назбиралося, тих таємниць?

«Ми можемо піти на дно тільки разом» – подумала Марія, однак не передала цю думку співрозмовнику. – «Ти часто-густо нагадував мені про це, Рікардо. Тепер настала твоя черга самому про це згадати».

– Знаєш, – Рікардо правильно вловив її натяк. – При всій ризикованості твоєї гри – вона не така вже й погана. Саботаж наукової програми, яка обслуговує інтереси «Сіньцзи», зіпсує наші з ними відносини ще більше. Та китайці нас не дуже турбують. Наш проєкт уже настільки близький до завершення, що вони не зможуть суттєво нам нашкодити. У тому, що сталося, є свої плюси й мінуси. Наш вчинок, певно, засмутить наших друзів із урядів деяких союзних держав, які бояться розгнівати Піднебесну. Це мінус. Зате вчені Хаторі зможуть уважно вивчити результат аморальних експериментів китайців і потенційно отримати з нього користь для проєкту без шкоди нашій репутації. Вельми зручно. Союзники теж не соромились користатися результатами бузувірських експериментів, що їх проводили нацисти під час Другої світової.

– Це дитинча вже вдосталь настраждалося, – мовила Марія. – Я досі не певна, чи віддавати її людям Хаторі, аби вони продовжили над ним знущатися.

– Ти це зараз серйозно?

– Тобі може складно в це повірити, та в мене є деякі принципи.

– А в мене, виходить, ні? Обережніше з наїздами. Сімейство Гізу завжди визнавало дітей найвищою цінністю та дбало про них задовго до того, як ти тут з’явилася. Нагадати тобі, скільки шкіл і дитячих лікарень наша сім’я збудувала в Амазонії і в Ріо? В тому числі й під моїм керівництвом?

– Я точно знаю це число, – холодно відповіла Марія.

«Адже мене дійсно турбувала ця програма, тоді як для тебе вона була лише гарненькою сторінкою в корпоративній звітності і приводом для лицемірного моралізаторства у твоїх інтерв’ю» – додала вона про себе.