Глава 1

Цей ранок був і зовсім такий ,як інші, та тільки одна деталь не давала мені спокою, немов це почуття тривоги стало чимось фізичним. Розплющивши очі через відчуття, що мені щось давить на  горло, я не побачила звичної мені кімнати, бути точніше - нічого. Але що являло собою щось «нічого»? Я не знала, чи відкрила насправді очі, але якщо й відкрила, куди поділося все, що буквально перед сном було тут? Я намагалася сказати хоча б одне слово, але в мене це не виходило. Голосу нема. Паніка починає все більше охоплювати розум. Я намагалася поворухнути своїм тілом, але його не відчувала.

- Хочеш дізнатися, що відбувається? - ніби наді мною чи десь зверху сказав чийсь голос. Поки я намагалася хоч якось опрацювати цю інформацію, це «щось» ніби переселилося в мою голову і продовжувало говорити.

- Твоя здатність рухати тілом, як говорити та загалом проявляти активність завдяки моєму особливому «вмінню» були паралізовані. Тому і біль у горлі. Не бійся, довго це не триватиме - голос перестав бути в моїй голові, він продовжив, будучи немов переді мною, я не могла сказати точно.

Я  крутила очима на всі боки, проте вони ще не звикли. Нічого не видно. Воно дало голос згодом.

- У тебе, мабуть, багато запитань. Думаю, до тебе вже повернулася здатність говорити, тому відповідь мені на запитання: „Чи існує безсмертя душі?”

- Душі, безсмертя? Де я, дай відповідь мені краще на це. Чому я тут? - Я намагалася почати крутити головою, це вдавалося важко.. все-таки тіло відвикло від руху, я досить довго (за моїми відчуттями сиділа на підлозі?)

- У світі людей я був би ангелом. Але в цьому світі ім'я моє – Ікігай. Я те, що можна назвати другим шансом. Я – сенс життя. Я допоможу тобі повернутись.

- Ангел..життя? Стій, тобто я загинула? Але як, якщо все було добре? За цей момент хіба можна померти..? - Мозок не завжди може відразу прийняти інформацію, а тим більше таке, довелося трохи довше думати над відповіддю.

-Я по-твоєму схожий на того, хто жартував би про таке, у мене зовсім немає справ? – я нарешті розглянула це щось. Темна велика фігура, скручена, і немов має форму знаку питання. Очі видно не було, кінцівки були майже на всю довжину тіла. Виглядає це, втім, без огляду на ситуацію нормально. Я не відчуваю якогось сильного страху,як будь-хто на моєму місці.

- Щоб пояснити тобі, що тут відбувається знадобиться багато часу, тому, почекай хвилину, мені варто тобі дещо передати -  Це, ніби пливучи в повітрі зупинилось біля якоїсь тумби, і дістало звідти щось схоже на наші книги. Дивно все це, може я сплю? Нащо воно це робить ?

- Потерпи.  - почувши це слово, я ніби загубилася в реальності, лише  встигла побачити те, що він дістав звідти якусь металеву штуку, що нагадує шприц, і встромив мені в голову. Було боляче, жахливо. Потім перед очима спливли картинки.

-Знаєш, я чув, що між людьми ходить слух про пекло і рай, так ось – це нісенітниця. Ти просто потрапляєш у це місце, де ти маєш усвідомити свої помилки в минулому житті, щоб повернутися в новому тілі, з новим розумом. І щоб уникнути помилок, скоєних у минулому житті, до тебе буде приставлений ангел-охоронець, твоїм буду я, як я вже сказав. Все те, що бачиш зараз це твоє життя, скажімо слайд-шоу. Смішно так? Наче дивишся фільм про себе в головній ролі. Так ось - ти повинна зрозуміти, як ти померла за життя, можна сказати.Ти переродишся в якусь тварину, і тобі доведеться прожити одне його життя, будь то кішка, наприклад, одну з 9. Якщо ти не впораєшся до  загибелі цієї кішки, то тобі дається ще одна. Але! Головне пам'ятай, одне життя, друга це крайній варіант. Твоє завдання – вижити та зрозуміти причину своєї загибелі.

-Тобто, якщо я вгадаю або якимось чином зможу все зрозуміти, я повернуся до життя і все буде добре? - Як же це все звучить жахливо, думала я ... Яка гарантія, що це правда?

-Все так, є тільки одне але, не знаю, як сказати. Неважко здогадатися,чи не так? 

-Якщо я помру в іншому тілі ... я не повернуся до життя у своєму?

-Вірно. В цьому і суть, якщо зможеш - будеш і далі жити своїм життям, а в іншому випадку пробудеш у тілі кішки всі її 9 життів. Все просто.

- Та якщо я відмовлюся? - я не розумію що відбувається. Це реальність,чи я сплю..? Навколо так сиро і холодно, ще й темінь. Де ж я, чи в цьому світі взагалі..?

- Навіть якщо ти відмовишся, у тебе немає вибору. Це, вважай, твій обов'язок - знайти причину своєї загибелі. Ти не маєш права вирішувати, хочеш чи ні. Звичайно,ти можеш вибрати і інший варіант,але…

-Інший? - перервала я його, я не знаю, що керує мною: страх чи цікавість.

-Відмова в цьому випадку дає твою згоду на остаточну смерть і неможливість повернення до життя, ні душі, ні свідомості. По суті, ти нічого й не відчуватимеш. Ти просто «помреш», як у вас, людей і прийнято. Тоді остаточно помре і твоє тіло, яке зараз у комі. Я не говорив, але якщо ти «померла» у тому житті, то це не зовсім так. Ти потрапила до лікарні, лежиш у комі, під крапельницями та апаратом життєзабезпечення. Все, як у фільмах. І поки ти, як нематеріальна частина тебе ж буде тут, ти не прийдеш до тями, логічно, так? Чим довше ти шукатимеш причину загибелі, тим довше ти будеш там. Сама система пошуку негаразд і складна: це як у грі, без збереження. Ти перероджуєшся в тіло кішки, колір і так далі - як вийде . Ти повинна заслужити довіру твоїх рідних, щоб жити в їх сім'ї, і так дізнатися, що сталося. Відповім на твої запитання, які ти, найімовірніше, задаси.

Мені відомо, що ти була вбита членом родини. Хто і навіщо, тобі доведеться з'ясувати. Думаю, це не буде особливо складно, тому що люди, вчиняючи злочини, змінюють манеру поведінки. Як тільки ти усвідомлюєш, хто і який був мотив, тобі немов як в іграх висвічується завершення завдання, буде сказано, що місію виконано. Якщо у тебе будуть питання по ходу виконання, ти можеш поставити їх мені. Я буду вбудований у твій розум, тобто ти зможеш вести бесіди зі мною, не кажучи ні слова. Так, як ти - кішка,твою мову люди не зрозуміють. Інші коти не завжди можуть бути дружелюбно налаштовані, тому розраховувати прийде на себе і трохи мене. Є питання?

-Мені можна деякий час подумати, занадто багато інформації.

-Тобі дається 24 години. За цей час тобі варто прийняти рішення, чи ти хочеш дізнатися таємниці своєї сім'ї, і щоб, як кажуть, справедливість перемогла.


Ікігай витягнув шприц з моєї голови, я відчула легке запаморочення і біль у місці, де була голка. До цього я стояла весь цей час, вникаючи в його слова, зараз же мої ноги підкосилися. Я впала і трохи вдарилася головою, ноги оніміли через таку кількість часу, тому я навіть утриматися не змогла. Чи варто взагалі говорити про те, що було в голові? Хотілося втекти, плакати, спати та взагалі нічого не робити.. Але не можна. Я повинна вижити і дізнатися, що ж за таємниця у моєї родини. І навіщо комусь було вбивати мене…