Шлях (до) зірки

Міла. Я виграю шоу!

Коли я відчинила двері квартири і увійшла до передпокою, то на порозі мене зустріла мама. 

 — Привіт, доню! Як  конкурс? Яке місце ви посіли зі Святом? 

 — Та так, ніякого…  — пробурмотіла я. — Вірніше, не призове місце…

 — Дивно, а я сьогодні  вдень зайшла до супермаркету і зустріла там Свята з мамою… Як це  він міг одночасно співати з тобою на конкурсі і купувати продукти? 

Ось так завжди, як тільки я десь намагалася схитрувати, правда неодмінно вилазила назовні. 

Я стояла, опустивши голову, і дивилася в підлогу.

 — Міло, куди ти їздила? — суворо спитала мама. 

 — На телестудію… Я виграла квиток на запис інтерв’ю з “Мейджорами”... — пробурмотіла я. 

 — То чому ти прямо не сказала, чи ти думаєш, ми якісь звірі і тебе не пустимо? 

 — Я думала, що ти мене не пустиш, — кивнула я. — Що захочеш зі мною поїхати…

 — Але ж у тебе був тільки один квиток? 

 — Ну, так…

 — То навіщо мені туди їхати? Щоб постояти під дверима? 

Я не знала, що сказати. 

Мама зітхнула:

 — Мені дуже прикро, що ти не довіряєш нам із татом. Марія Євгеніївна сказала, що ти покинула гурток. А ти нам нічого не сказала…

 — Я мала виступати на конкурсі зі Святом, спеціально написала пісню, — мій голос затремтів. — Але Марія Євгеніївна сказала, що її виконуватиме Іра, бо її батько купив для гуртка колонку…

 — Міло, — мама підійшла й обійняла мене. — Ну таке життя, що поробиш. Ти занадто близько сприймаєш все до серця. Адже це лише хобі, а ти так переживаєш, ніби сталося щось страшне…

 — Це не просто хобі, — вперто відповіла я. — Це моє покликання. Я хочу бути співачкою, і я нею стану! І без того дурного гуртка! 

Вивільнилася з маминих рук, втекла й зачинилася у ванній. А там уже дала волю сльозам. Наплакалася досхочу, увімкнувши воду, щоб назовні не було чути моїх схлипувань. Плакала водночас і через те, що викладачка нечесно вчинила зі мною, і через те, що я сама повелася як розтелепа, коли зустріла Луку. Сказати йому: “Вір у себе і тоді все вийде” — це найсмішніше, що можна було сказати “зірці”. Ото він, мабуть, потішався з іншими хлопцями, коли розповів цей прикол! 

Насправді я, мабуть, хотіла, щоб саме він сказав мені такі слова…

Але хто я і хто він? Ми люди з різних світів, один раз випадково зустрілися, та більше наші дороги ніде не перетнуться…

***

Коли я все ж вийшла з ванни, на кухні за накритим до вечері столом мене чекали обоє батьків. 

 — Міло, треба серйозно поговорити, — заявив тато. 

Такий початок не віщував нічого доброго. 

Я сіла за стіл, похнюпивши голову, і приготувалася до того, що зараз мені придумають якесь покарання за брехню. 

Але тато тільки спитав: 

 — Ти точно вирішила не ходити на гурток? 

Я кивнула. 

 — Добре,  ми тебе не будемо змушувати. Слухай, доню, як тобі такий варіант: ти вступиш на якусь нормальну спеціальність, а у вільний час будеш співати, запишешся в якусь студію чи до репетитора, в Києві без проблем можна щось знайти. Ми розуміємо, що це важливо для тебе, грошима допомагатимемо. Але ти маєш отримати нормальний диплом. Ніяких “вчитися на артистку”! Це ж для твого блага! 

 — Чому? — мої очі вмить наповнилися сльозами. 

 — Бо шоу-бізнес дуже жорстокий, — приєдналася до нього мама. — Ти ж уже побачила, що тут нічого не відбувається чесно. Без зв’язків ти нічого не досягнеш, будеш співати в якомусь ресторані чи в Будинку культури в селі, воно тобі треба? Краще працювати на нормальній роботі, а в вільний час займатися музикою, в своє задоволення! 

 — Отже, ви проти того, щоб я вчилася на співачку? 

 Вони дружно кивнули. 

 — Ми ж тільки добра тобі бажаємо, — сказав тато. — Коли ти трохи подорослішаєш, то сама все зрозумієш. Треба мати професію, яка годуватиме тебе. До того ж люди мистецтва часто нещасливі в особистому житті, вони не мають часу на сім’ю, дітей… А ми хочемо, щоб у тебе в майбутньому все було добре…

 — А якщо я вам доведу, що я маю талант? — раптом спитала я. — Наприклад, піду на шоу “Нова зірка” і займу там перше місце? Тоді ви дозволите мені навчатися там, де я захочу? 

Мама закотила очі під лоба. Здавалося, зараз вона почне на мене сваритися, але тато примирююче поклав руку їй на плече. 

 — Добре, — сказав він. — Хай буде “Нова зірка”, якщо тобі так хочеться. Але щоб участь у шоу не заважала підготовці до ЗНО. І якщо ти не виграєш, ти подаєш документи на нормальний, не музичний факультет. Домовились? 

 — Я виграю, — вперто сказала я. 

Тільки зараз подумала, що це буде ще один шанс потрапити в один світ з Лукою. Адже його гурт постійно запрошували на це шоу як почесних гостей. Раптом він побачить мій виступ і зацікавиться мною? 

 — Добре, — сказала мама, — роби як знаєш.

Я повернулася до своєї кімнати і відразу сіла за ноут. Потрібно було прочитати все про умови участі в шоу та добре підготуватися…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше