Глава 9. Відповідь Всесвіту

Мара продовжувала боротися з мафіозними кланами, які намагалися знищити імперію Хюго. Як дипломований юрист і фінансист, вона використовувала всі свої навички та знання, аби вирватися з тенет, у які її втягли ці темні сили. Вона не дозволила жодному з них затоптати її мрії та успіхи. У її серці палала віра у правду, в правосуддя, і це допомагало їй рухатися вперед, навіть коли все виглядало безнадійно. Вона не просто боролася за бізнес чоловіка, вона відновлювала справедливість і розплачувалася за його смерть, крок за кроком вибиваючи їх із бізнесу.

Але життя не давало їй спокою. Хоч вона і була занурена в боротьбу з мафією, її душа залишалася зраненою, і біль через втрату Хюго не покидав її. Відчуття, що її серце порожнє, не залишало, і хоч вона намагалася переконати себе, що повинна рухатися вперед, з кожним днем її сумніви ставали все сильнішими.

Одного разу, під час важливої міжнародної конференції, на яку Мара поїхала з метою налаштувати нові ділові контакти, її життя змінилося. Серед численних учасників, які мали різне походження і професії, вона побачила чоловіка, який вразив її до глибини душі. Його зовнішність нагадувала їй Хюго. Він був дуже схожий на нього — той самий колір очей, вираз обличчя, навіть рухи були настільки знайомі. Вона не могла повірити своїм очам.

Чоловік, який представляв іншу країну на конференції, підійшов до неї. Він, здається, теж помітив її здивування, тому з легкою посмішкою запитав:

— Вибачте, ви з чимось знайомі? Ваше обличчя мені здається знайомим.

Мара відчула, як серце затріпотіло. Цей чоловік був справді схожий на Хюго, але його голос був іншим, його енергетика не була такою, як у її чоловіка. І все ж, його погляд, манера говорити... все це нагадувало їй її втрату.

Вони поговорили кілька хвилин, і хоча між ними не було глибокого зв’язку, щось всередині Мари підказало, що ця зустріч була важлива.

— Ви схожі на дуже важливу людину для мене, — сказала Мара, ледве стримуючи свої емоції.

Чоловік посміхнувся, і його голос був м'яким:

— Життя дивне, правда? Ми не знаємо, кого зустрінемо на своєму шляху. Але все має своє місце і час. Хочете знати секрет? Не бігайте за чоловіками — вони самі вас знайдуть.

Мара відчула, як слова цього незнайомця доторкнулися до її душі. Вона не була готова до того, щоб одразу впустити у своє життя ще одного чоловіка, навіть якщо він був так схожий на Хюго. Їй було важко зізнатися собі, але вона усвідомила, що її серце було прив’язане до спогадів, до втрати, до минулого. І хоча ця зустріч була лише випадковістю, вона залишила в її душі глибокий слід.

Після цієї зустрічі Мара довго роздумувала. Вона відчула, як Всесвіт відповідає на її молитви. Вона хотіла повернути Хюго, але це було неможливо. Чи була ця зустріч знаком? Чи означала вона, що любов може повернутися, навіть якщо вона зовсім не виглядає такою, якою вона була колись?

Мара залишила конференцію знову відчуваючи, що життя намагається показати їй новий шлях. Той чоловік насправді нагадував їй Хюго, але він не був ним. І це було важливо. Вона зрозуміла, що її справжній шлях лежить не в минулому, а в майбутньому, в тому, як вона використає цей шанс, щоб знайти себе в новому світі, з новими можливостями. Вона прийняла, що її час для любові ще не настав, і, можливо, Всесвіт, врешті-решт, дасть їй ще один шанс на справжнє кохання.

— Я рухаюсь далі, — прошепотіла вона. — І нехай Всесвіт відповідає.