Розділ 2

Ліна ступала швидкими кроками вулицями рідного міста, намагаючись не відчувати тривоги, яка наростала всередині неї. Вона щойно закінчила чергову виснажливу нараду в офісі та поспішала додому, де на неї чекав Андрій, її партнер по бізнесу та особистому життю.

Протягом останніх кількох місяців Ліна дедалі частіше відчувала себе пригніченою та пригніченою у своїх стосунках з Андрієм. Їхні розмови все частіше переростали в гострі суперечки, де Андрій звинувачував Ліну в тому, що вона занадто багато працює та мало приділяє йому уваги. Ліна ж, своєю чергою, відчувала себе пригніченою та не в змозі протистояти його тиску.

Коли Ліна зайшла до їхньої квартири, Андрій одразу ж почав докоряти їй за те, що вона знову затрималася на роботі.

- Ти завжди ставиш свою роботу вище за нас! - роздратовано кинув він. - Коли ти нарешті приділиш увагу нашим стосункам?

Ліна спробувала заспокоїти Андрія, пояснюючи, що їй просто необхідно виконати деякі термінові завдання. Але він не хотів слухати її виправдань.

- Ти ніколи не слухаєш мене! Мені здається, що ти просто використовуєш свою кар'єру як привід, щоб уникати відповідальності за наші стосунки, - продовжував Андрій, підвищуючи голос.

Ліна відчувала, як всередині неї наростає напруга. Вона намагалася пояснити свою позицію, але Андрій навідріз відмовлявся її чути. Замість цього він звинувачував її в егоїзмі та байдужості до їхніх стосунків.

Раптом Ліна не витримала.

- Андрію, я теж хочу, щоб наші стосунки були кращими, але ти постійно звинувачуєш мене в тому, що я не приділяю тобі достатньо уваги. Я працюю багато, бо хочу забезпечити нам гідне майбутнє. Невже ти цього не розумієш? - з відчаєм вигукнула вона.

Але Андрій лише похитав головою і продовжив свої звинувачення. Ліна відчувала, як її охоплює відчай. Вона розуміла, що їхні стосунки зайшли в глухий кут, але не знала, як з цим впоратися.

Пізніше того вечора, коли Андрій нарешті заснув, Ліна сиділа на кухні, обхопивши голову руками. Вона відчувала себе спустошеною та розгубленою. Її стосунки з Андрієм поступово перетворювалися на токсичні, але Ліна не знала, як з цим впоратися.

"Невже я справді така егоїстка, як каже Андрій? Можливо, я справді занадто зосереджена на роботі і забуваю про наші стосунки?" - терзала себе Ліна.

Вона згадала, що нещодавно бачила оголошення про семінар "Шлях до психологічної зрілості", який проводився в місцевому молодіжному центрі. Ліна замислилася, чи не варто їй взяти в ньому участь. Можливо, це допоможе їй розібратися у своїх почуттях та знайти вихід із цієї складної ситуації.

Вранці Ліна вирішила поговорити з Андрієм ще раз, намагаючись бути відкритою та чесною у своїх почуттях. Вона пояснила, що хоче зареєструватися на цей семінар, щоб краще зрозуміти себе та свої стосунки.

- Я хочу, щоб наші стосунки стали кращими, Андрію. Але для цього мені потрібно спочатку розібратися у своїх власних проблемах, - сказала Ліна.

Андрій спочатку був налаштований скептично, але згодом погодився, що Ліна має рацію. Він також визнав, що їхні стосунки зайшли в глухий кут, і вони обоє повинні попрацювати над ними.

Ліна з полегшенням вдихнула. Вона зареєструвалася на семінар і з нетерпінням чекала на його початок, сподіваючись, що зможе знайти там відповіді на свої запитання та нарешті розібратися у своїх стосунках з Андрієм.

Коли Ліна прийшла до молодіжного центру, вона відразу помітила двох інших учасників семінару - Олену та Максима. Вони також виглядали трохи нервовими, але Ліна відчувала, що тут вона знайде розуміння та підтримку. Вона підійшла до них, представилася та приєдналася до їхньої розмови.

Ліна відчувала, що цей семінар може стати для неї справжнім поштовхом до змін. Вона сподівалася, що зможе знайти тут відповіді на свої питання та нарешті розібратися у своїх стосунках з Андрієм. Ліна була готова зробити все необхідне, щоб знайти шлях до психологічної зрілості та здорових відносин.