Самотність

Я вийшов з будинку в якому переночував минулу ніч та пішов за річкою в надіях знайти якесь озеро чи ставок . Через годину-дві я все ж дійшов до великої річки в яку впадали усі менші та я знову пішов за тичією .

 Почувши шум моря я пришвидчився та став біля великого дерева дивлячись в даль . 

-Ееех, завтра вже цього не буде . Треба насолодитись цією красою . 

Я присів та продовжив писати .

"Небо закривалось хмарами все більше і більше, я очікуючи дощу старався триматись біля будинкув, але з неба не впало жодної краплини . 

Усе було для мене нове, не тому що я мандрую, просто світ навколо мене змінювався . І я вже давно втратив надію знайти хоча б щось що було зв'язане з минулим. "

Я підняв голову та дивився на горизонт . Раптом я почув голос . 

-Прокинься ! Цей жіночий голос гукав десь в далені .

Я підсрибнув на ноги . Озернувшись я біля сусіднього дерева побачив силует людини в чорному пальті . 

Я так зрадів що тут є ще хтось . Швидко підійшов до людини та викрикнув .

-Привіт ! 

Я доторкнувся до її плеча та відчув що воно було дуже тверде . Вона повільно повернулась до мене та я побачив її лице .

Вона була мертва, її сірі очі дивились на мене та її кістяна рука зняла з дівчини капішон . Вона повторила .

-Прокинься . Після чого зайшла за дерево .

Я забіг за нею та більше нікого не знайшов . Обернувшись я зрозумів що моря більше не було, там стояв мовчазний ліс . Ще я усвідомив що загубив ручку та засмучено поклав свій блокнот назад до кишені піджака .