Черговий злочин

Назар прокинувся. Саме час йти на роботу. Якщо його не звільнили. Хоча краще звільнитися самостійно. Бо немає сенсу там знаходитися. Все одно грошей вистачить на кілька місяців. А після перетворення світу на Пекло вони не знадобляться. Тож можна звільнятися.

Це він і зробив. По закону хлопець повинен був два тижні відпрацювати, але юнак цього не робив.

На телефон прийшло сповіщення: "За добу в світі з'явилося щонайменше дев'ять незрозумілих велетенських розколів. Їхня глибина  та довжина складають двадцять три метри. Найбільша відстань між краями складає шість метрів. Вчені вже досліджують джерело їхнього походження."

Проте більше того дня нічого не сталося. Навіть зустріч з друзями пройшла спокійно. Але вночі все було складніше.

Назар стояв в своїй квартирі біля свого ліжка. Юнак пішов на кухню. Світло було вимкнене. Там було дві людині в масках. Вони про щось спілкувався. Голос одного з них нагадував голос людини, яка вбила отця Гаврила. Але крім голосів ще було чутно шипіння.

– Та увімкни ти нарешті світло! – сказав перший. Другий послухався. Але це було помилкою, бо пролунав вибух.

Назар прокинувся. Він пішов на кухню. Шипіння не було. Але залишатися в квартирі було страшно. Тож юнак зібрав важливі речі та вийшов з квартири. Він сів на найближчу лавку та став чекати.

Не пройшло й години, як пролунав вибух. Юнак побіг до своєї квартири, але побачив, що квартири не було. Він викликав поліцію.

Як потім сказали, грабіжників було не двоє, а п'ятеро.

До хлопця прийшли друзі. Він розповів подробиці. Максим запропонував поки пожити в нього. Назар погодився.

Вранці на телефон прийшло нове сповіщення: "Кількість розколів за добу збільшилася втроє. Вчені досі досліджують природу цих явищ".