Чергова випадковість

Назару давали якісь таблетки. Вони мали б допомагати. І вони допомагали. Принаймні так думав юнак, бо за ці кілька діб ніяких дивних снів не було.

Але таке життя було недовгим. Вже в четверту ніч сни відновилися.

Тож Назар знову стояв в квартирі біля ліжка. На ліжку спав лікар, який поклав юнака в лікарню. Двері зі спальні були відчинені. Тож хлопець вийшов.

Через кілька хвилин блукань Назар зайшов на кухню. Потім в ванну. Потім в другу кімнату. Але зупинився лиш на балконі. Квартира лікаря знаходилася на одному з верхніх поверхів. Краєвид з вікна був гарним. Лікар прокинувся та теж вийшов на балкон. Відчинив вікно та підпалив цигарку. Але вдихнути диму не встиг, бо балкон обвалився.І Назар прокинувся.

Вранці до хлопця прийшли друзі.

– Привіт! Твій лікар загинув. Чув про це?

– Привіт! Якщо вдаватися в деталі, то обвалився балкон разом з лікарем– відповів Назар.

– Тобі вже розповіли?

– Ні. Знову сон.

– І ти нічого не зробив?

– А що я міг зробити? Якби я комусь сказав, то все одно не повірили б. Лиш зіпсував би лікування.

– Твоя правда.

Трохи поговоривши, друзі почули, як клацнули двері. В палату увійшов чоловік в білому халаті.

– Доброго дня! Я ваш новий лікар. Як самопочуття? Ситуації зі снами не повторювались? – одразу спитав він.

– Доброго дня! Все було добре– збрехав Назар.

– В такому разі не бачу сенсу вас тут затримувати. Ходімо до мого кабінету. Я проведу кілька тестів і випишу вас.

– Я лиш за.

Через годину юнак вже вийшов з лікарні.

– До чого нам готуватися? Скільки ще людей загине? І коли настане той кінець світу? – розпитувала катяю

– Я знаю не більше за тебе– відповів на все зразу Назар.

– Чому це так складно?..

Друзі провели юнака додому