Свен у Гріхні

Усі учасники групи кивнули та розійшлися на завдання.

      Свен спочатку йшов разом з Елізою та Шейном, але досягши базару вони розминулися. Здоровань проходив повз розкинуті вздовж великої площі торгових наметів ігноруючи будь-які хитрощі привернення уваги торговців, які не полінуючись встали з ранку раніше, його метою був пошук відповідного місця для ночівлі команди, тому він звернув у провулок і вийшов на іншу житлову вулицю, подалі від комерсантів та ближче до простого люду. Монолітні монотонно-сірі стіни високих прямокутних будинків створювали цілий лабіринт, можливо було поганою ідеєю згортати з головної широкої вулиці у темний та вузький житловий квартал, ранкове сонце зовсім не проникало сюди, лише трохи його промені боячись торкалися плоских дахів. Місто поступово прокидалося і Свена привернув дивний крик за одним із кутів попереду. Відчувши щось недобре здоровань розім'яв кулаки і побіг на звук, там він наткнувся двох стражників, вони стережили прохід в один із провулків, спробувавши пройти повз них, Свен краєм ока помітив групу підозрілих озброєних людей ведучих якихось босих гномів на мішках.

- Вартові, тут злочин відбувається прямо за вашими спинами, подивіться! – звернувся до гномів Свен.

Два стражники, озброєні списами, обернулися і з недовірою подивилися на можливих викрадачів, звернувши увагу один із злочинців показав сторожі незрозумілий жест. Після цього двоє охоронців порядку розвернулися до Свена і наставили на нього списи.

- Тут відбувається не твого розуму справа, йди куди йшов і не говори нічого зайвого, інакше приєднаєшся до цих боржників насильно. – сказав один із воїнів.

- Як так? Тут прямо видно що викрадення! Ви так їх відпустите? - приголомшено відповів здоровань.

- Гей, він уже дістав там шуміти, приборкайте його. – наказав один із бандитів.

Два стражники переглянулись один до одного подали плечима і почали загрозливо наступати на свого супротивника, Свен був збентежений, він не розумів, як ті хто оберігає життя і права простих людей можуть допускати таке і взагалі прислуговувати безчесним головорізам.

- Ви всі прогнили у своїй жазі наживи, все-таки місто це місце куди небезпечніше і страшніше за дикий ліс. - З цими словами Свен одним махом схопив лбидва списи, різким рухом витяг їх з рук гномів і викинув убік, після чого взяв одного з ворогів за комір, і з розмаху вдарив їм другого. Розібравшись із двома продажними негідниками велитень не заспокоївся і кинувся до бандитів, ривком він протаранив одного з людей впечатавши в стіну, але два інших не розгубившись схопили свої кийки і одночасно ударили берсерку по голові, через що він знепритомнів.

Прокинувся Свен уже зв'язаний і з мішком на голові крізь який нічого не було видно і нічого не просвічувало. Напружившись, він порвав мотузку на руках і зняв мішок з голови. Виявляється він у якомусь підвалі за ґратами, навколо нього сиділо ще п'ять гномів так само пов'язаних. Почувши шум, одні з них боязливо заговорив.

- Гей, що за шум, знову бити прийшли?

- Спокійно, мене мабуть ув'язнили тут разом з вами. - спробував заспокоїти нещасних Свен.

- Ось як? І за що тебе сюди? Ось нас за борги. Тут кожен позичив у небезпечних людей на розвиток своїх майстерень або торгівлі, але всі ми прогоріли і не змогли віддати борг. Мабуть, тепер нас продадуть у рабство. - зневірливо і зі смиренністю розповів ситуацію один із гномів.

При слові про продаж рабів серце Свена огорнула лють і гнів, він зняв мішки з кожного бранця і пообіцяв, що разом вони втечуть. Здоровань перекусив мотузку одного з гномів своїми звірячими зубами. Поки один звільняв інших Свен напружив усі свої м'язи на руках і з неймовірно довгою і голосною луною та скрегітом вигнув прути ґрат убоки, щоб між ними можна було пройти. Тепер він був у невеличкій кімнаті зі сходами, що вели нагору де красувалися дерев'яні двері. Варто було подумати, як її відкрити, аж одразу її відкрив один із охоронців. Не проґавивши можливості берсерк одним ударом свого кам'яного кулака вдарив по обличчю злочинця і той відключився. За дверима був коридор ведучий ліворуч і праворуч. Праворуч було чути стривожені голоси, Свен ні секунди не роздумуючи кинувся туди, перед цим попередивши невільників, що чекали б його тут. Здоровань біг кілька секунд сирим та трохи низьким для нього коридором, що тьмяно освітлювався невеликими ліхтарями. Наприкінці коридору були двері біля яких стояли два бандити. Помітивши втікача, вони оголили свою зброю, але обидва не встигли навіть змахнути своїми залізяками, як були прибиті до стіни. Взяв одного ще живого злочинця Свен усією силою пробив людиноюміцні дерев'яні двері і ті розламавшись на сотні уламків розсипалися по всій кімнаті. За дверима була подоба тронної зали, де на імпровезованому троні розвалився лисий татуйований чорним орлем чоловік, а перед ним схиляли коліна чергові бандити.

- То ти тут головний? Уявив себе королем звірячого та жорстокого світу? – крізь зуби і важко дихаючи промовив Свен.

- Ти той самий зайвий свідок? Ми якраз вирішували що з тобою робити і ти сам дав нам відповідь. Вбийте його! - Нудно сказав ватажок. Його слуги з усіх боків оточили Свена і недовго думаючи накинулися на нього, як зграя ворон на свіжий труп у полі. Але виявляючи неймовірну для такої великої людини звірину грацію здоровань перехопив одою долонею руку першого нападника, а другою схопив його за горло, після цього він став крутити ним, як ганчір'яною лялькою відбиваючи удари зброї і завдаючи відповідні по негідникам. За невеликий час, всі були вже не в змозі навіть думати.

Дуже розгнівано "цар підпільного світу" встав з трону і взяв у руки два серпи, сподіваючись самому розібратися з неприємністю. Свен лише потираючи кулаки з усмішкою пішов ворогові на зустріч. Ватажок замахнувся обома серпами і підійшовши на потрібну дистанцію почав завдавати швидких ударів, як богомол по ворогові, але всі вони потрапляли по кулаках берсерка, які настільки одубіли, що така тупа зброя навіть не дряпала їх. Але один з ударів був вдалим і пробив праву долоню здорованя, але тут Свен зрозумів, що це його шанс. Так як один серп застряг у руці берсерк почав тягнути пошкоджену руку на себе витягаючи ворога, що вчепився за свої іграшки, на відповідну дистанцію для нищівного удару. Його план спрацював і ватажок вже стояв просто перед грудьми Свена. Він схопив лису бошку вільною рукою, як яблуко і жбурнув бандита у свій же трон. З гучним гуркотом меблі були зруйновані, як і життя цього негідника.