Шлях до мрії!

Ще одна Історія. Частина 4.

Іван стояв, стискаючи долоню Василька. Відчуття було дивним – ніби життя дало йому другий шанс, якого він навіть не сподівався.

Марічка, не відводячи погляду, тихо запитала:

— Чому ти не повернувся раніше?

Іван тяжко зітхнув. Як пояснити роки розлуки? Як розповісти про біль, втрати, сумніви?

— Я… я не знав, що ти чекаєш, – нарешті промовив він.

Марічка опустила очі.

— Я завжди чекала. А потім… здавалося, що більше не варто.

Запала тиша. Василько дивився то на матір, то на батька, не розуміючи всіх слів, але відчуваючи їхню вагу.

— Що буде далі? – тихо запитала Марічка.

Іван відчув, як серце стиснулося. Ось воно – запитання, яке вирішить усе.

Він обернувся. Десь там, у темряві вечора, могла стояти Ольга, можливо, дивлячись на нього востаннє.

Він вдихнув, на мить заплющив очі, а потім…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше