Шлях до мети

Глава 3

Повернувшись додому мене зустріла Ніка . І звичайно як завжди чудова бабуся . Про сьогоднішню розмову з учителем , розказувати я не стала , так як хотіла все вирішити сама .  Та спочатку мене покликали на вечерю . І я з превеликим задоволенням пішла .

— Ну дівчата , розказуйте як справи ? - запитує бабуся .

— В мене все по старому , відповідаю я.

— В мене також , із втомою каже Ніка.

— Дівчата чого такі сумні , не все так і погано .  Навіть якщо ви маєте такі теми , про які не хочете розказувати . Тоді сприйміть це як знак долі . І пам'ятайте , щоб в нашому житті не відбувалося — це все йде накраще .

— І те що наші батьки загинули , це теж накраще? - з докором долі питає Ніка.

— Ні , ти що ! Просто так повино було статися . В цей світ приходить багато людей , але й водночас також багато покидає його . Ми повинні змиритися з ти , що відбувається в нашому житті , інакше хто як не ми змінемо цей світ на краще .

Бабуся й справді вміє підбадьорити , але чи є сенс в її потужних словах . Я знаю  , що їй теж не легко , тому мені якнайшвидше потрібно щось придумати .

— Гаразд бабусю я поїла ,  тому хочу піти відпочити , сьогодні був доволі насичений день.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше