Глава 46: За 1 день до новорічного балу

Настав ранок за день до новорічного балу. Академія оживала в очікуванні святкової події. Студенти метушилися, завершуючи останні приготування. Повітря було сповнене передчуттям радості, хвилювання та очікування магії, яка мала зібрати всіх разом

Реян прокинулася раніше, ніж зазвичай. Вона відчувала легке хвилювання через завтрашній день. Після швидкого сніданку вона вирішила піти до музичної зали, щоб ще раз відрепетирувати свою пісню. Поки вона співала, її голос наповнював приміщення теплом і щирістю. Це була особлива композиція, у якій вона вкладала свої почуття, навіть якщо це вимагало від неї сміливості

Шимі, яка знала про хвилювання Реян, з'явилася в залі з гарячим напоєм у руках. Вона тихо сіла поруч, слухаючи репетицію і надаючи підтримку. Їхня дружба ставала тільки глибшою. Шимі була поруч, навіть коли Реян не потребувала слів - лише присутності

Тим часом інші студенти активно займалися своїми справами. Міла та Ліана допомагали прикрашати головну залу, Хуо й Мей перевіряли освітлення, а Керн і Марінет займалися музичним обладнанням. Атмосфера в академії нагадувала вулик, де кожен був зайнятий чимось важливим

Реян вирішила провести решту дня спокійно, щоб зібрати сили перед великим днем. Вона планувала провести час із Шимі та іншими друзями, щоб трохи розслабитися перед хвилюючою подією, яка могла змінити багато чого

Настав час обіду, і вся академія зібралася у великій їдальні. Атмосфера була святковою, розмови студентів переповнювали приміщення, всі ділилися своїми планами й очікуваннями від завтрашнього балу. Святковий дух уже відчувався у кожному куточку академії

Реян сиділа за столом разом із Шимі, Марінет і Керном. Їхня компанія була спокійною, але відчувалося, що всі перебувають у передчутті завтрашнього дня. Марінет розповідала, як вони з Керном планують невеликий виступ на балу, а Керн додавав веселі жарти, намагаючись підняти всім настрій

Шимі тихо спитала у Реян, чи все в неї готово до завтрашнього дня. Реян кивнула й відповіла, що тільки трохи хвилюється, особливо через свою пісню. Шимі ніжно посміхнулася й сказала:
- Ти справишся. Я вірю в тебе. І не забудь, що ми маємо танцювати вальс
Реян трохи зніяковіла, але усміхнулася у відповідь. Їй ставало спокійніше від підтримки Шимі

На іншому кінці зали Ада сиділа разом із Мілою, Ліаною та Мей. Ада крадькома кидала погляди у бік Реян, але намагалася не привертати до цього уваги. Міла, помітивши це, шепнула:
- Завтра - твій шанс усе виправити. Ти повинна поговорити з нею
- Ти не бачиш, як Реян кожного разу на мене злиться, коли я заводжу розмову з нею?
- Бачу, але спробуй ще, може вона і поговорить

Обід завершився, і студенти почали розходитися, кожен продовжував свої справи. Хтось йшов на репетиції, хтось до кімнат перевіряти свої костюми, а дехто залишився прикрашати залу. Реян вирішила провести трохи часу наодинці, щоб зібрати думки й заспокоїтися перед завтрашнім днем

Вечір перед новорічним балом приніс у академію тихе хвилювання. Студенти закінчували останні приготування, приміряли костюми й репетирували свої виступи. У повітрі відчувалася магія прийдешнього свята

Реян сиділа у своїй кімнаті, розбираючи текст пісні, яку вона вирішила виконати. На столі горіла свічка, створюючи затишну атмосферу. Вона перебирала акорди на гітарі, намагаючись остаточно визначитися з виконанням. У двері тихо постукали
- Заходь, - сказала Реян
У кімнату зайшла Шимі з двома чашками гарячого чаю
- Думала, ти не проти трохи відволіктися, - сказала вона, сідаючи поруч
Реян вдячно взяла чашку й злегка усміхнулася
- Дякую. Просто намагаюся впорядкувати думки
- Це про твою пісню?, - запитала Шимі
Реян кивнула
- Так. Я не знаю, чи правильно буде її виконати. Вона дуже особиста
Шимі вдивилася в Реян із підтримкою
- Особисті речі - найкращі. Вони торкаються душі. Якщо ти відчуваєш, що це важливо, ти повинна це
зробити
Реян трохи задумалася, потім подивилася на Шимі
- А ти готова до завтрашнього? Наш танець?
Шимі посміхнулася й легенько доторкнулася до її руки
- Я готова. Головне, щоб ти відчувала себе комфортно
Реян вдячно зітхнула, відчуваючи, що Шимі справді її розуміє

Тим часом в іншій частині академії Ада разом із Мілою, Ліаною та іншими дівчатами завершували прикрашати залу для балу. Ада намагалася виглядати спокійною, але всередині її охоплювало хвилювання. Вона кілька разів подумки повторювала собі, що завтра спробує поговорити з Реян і спробувати все виправити

Мей і Марінет вирішили зібрати всю компанію у своїй просторій кімнаті, щоб обговорити завтрашній новорічний бал і просто весело провести вечір. Їх кімната була затишною, прикрашеною новорічними гірляндами й свічками, які створювали теплу атмосферу. Ада, Реян, Шимі, Керн, Хуо, Міла і Ліана розмістилися на дивані, кріслах і на підлозі з подушками. На столі стояли гарячий шоколад, печиво та мандарини, які Хуо приніс спеціально для цієї зустрічі
- Ну що, - почала Мей, - які у вас очікування від завтрашнього вечора?
- Очікування?, - хмикнула Шимі, перехрещуючи ноги. - Головне, щоб музика була нормальною, а не те, що минулого разу на осінньому святі
- Це точно, - підтримав її Керн, сміючись. - Минулого разу всі танці перетворилися на хаос
Міла підняла чашку гарячого шоколаду:
- А я думаю, що цього разу все буде чудово. Ми ж самі прикрашали залу, і наші плани щодо вечора були чітко обговорені
Реян мовчала, слухаючи всіх. Шимі мимоволі торкнулася її руки, щоб повернути в розмову
- А ти як, Реян? Готова до свята?, - запитала вона з теплим поглядом
- Я?, - Реян трохи розгубилася, але потім усміхнулася. - Думаю, так. Я навіть вирішила виконати одну пісню
Усі здивовано підняли голови
- Справді?, - захоплено вигукнула Марінет. - Це буде неймовірно!
- Так, - трохи ніяково відповіла Реян. - Але це сюрприз. Не хочу заздалегідь багато говорити
Ада, яка сиділа трохи осторонь, кивнула:
- Я впевнена, що це буде чудово. Ти завжди робиш усе з душею
Реян лише коротко подякувала, не зустрічаючись із Адою поглядом
- А що ви думаєте вдягнути?, - перевела тему Ліана
- Моє ханьфу вже готове!, - із захватом сказала Мей. - Я спеціально обирала її з Марінет
Розмова поступово перейшла на обговорення нарядів, танців і святкових планів. Усі ділилися своїми очікуваннями та мріями щодо завтрашнього вечора
- Головне, щоб кожен з нас отримав задоволення, - сказала Міла, підсумовуючи. - Це наше свято, і воно має бути особливим для кожного
Коли вечір підходив до кінця, друзі почали розходитися по своїх кімнатах, бажаючи одне одному доброї ночі. Завтра мав бути великий день, і кожен сподівався, що він стане незабутнім