Глава 39: День народження Ади

Після двох днів святкування весілля Мей і Хуо настав день народження Ади. У ніч з 13 на 14 грудня Реян не могла заснути. Хоча вона все ще відчувала злість на Аду, вирішила, що, незважаючи на все, подарує їй подарунок. Реян дістала підготовлений подарунок і сіла в центр своєї кімнати на підлогу, прийнявши позу "лотоса". Закривши очі, вона зосередилася на подарунку, намагаючись направити свої думки та енергію. У цей момент у неї трапилося видіння. Реян опинилася в іншому місці, де побачила колишню дівчину Ади. Та співала пісню, яку присвячувала своїй половинці. Проте замість тієї дівчини прийшла Реян. Вона і Ада трималися за руки, і Ада запросила її сісти на стілець, а сама Реян сіла на неї. Їхні обличчя наблизилися, і вони ледь не поцілувалися, коли в Реян раптом виникло відчуття дежавю. Після цього видіння Реян повернулася до реальності, відновивши концентрацію на подарунку. Використовуючи свої сили чи інтуїцію, вона спрямувала подарунок у кімнату, де перебували Ада та Марінет. Подарунок тихо з'явився там, залишаючи загадковий слід її присутності

Настало 14 грудня, і всі друзі зібралися зранку в кімнаті Ади та Марінет, щоб привітати Аду з днем народження. До привітань приєдналися Міла, Ліааа, Мей, Марінет, Хуо, Керн, а також Ліан і Лі Фен. Атмосфера була сповнена тепла й радості, іменинниця сяяла від щастя. Міла побажала Аді завжди залишатися такою сильною та цілеспрямованою, якою вона є, та не боятися мріяти. Ліана сказала, щоб Ада завжди знаходила спокій і гармонію в собі, навіть у найважчі моменти. Мей побажала безмежного щастя, любові та нових пригод, які принесуть лише радість. Марінет подарувала Аді побажання надійних друзів поруч і віру в себе. Хуо висловив бажання бачити Аду завжди щасливою, підтриманою, та оточеною людьми, які її люблять. Керн зазначив, що бажає Аді сили духу й мудрості для прийняття важливих рішень у житті. Ліан побажав, щоб Ада завжди відчувала себе коханою й потрібною. Лі Фен сказав, щоб у житті Ади завжди були теплі моменти, які роблять її щасливою. Після привітань Ада озирнулася навколо і звернулася до Мей:
- Мей, а де Реян? Я її не бачу
Мей задумалася на мить і відповіла:
- Вона, мабуть, вийшла прогулятися або спить у себе. Я можу її знайти, якщо хочеш
Ада кивнула, але її обличчя виразило легке занепокоєння:
- Ні, не треба. Я просто сподівалася, що вона буде тут. Сподіваюся, з нею все гаразд
Запала тиша, але її порушила Мей, яка усміхнулася і закликала всіх:
- Ну що ж, друзі, час на святковий сніданок! Всі погодилися і вирушили до великого столу
За столом всі сиділи тихо, тільки чути було дзенькіт столового посуду. Король Тиран неспішно обвів поглядом присутніх, його важкий погляд зупинився на дочці
- Де Реян?, - запитав він різким тоном, від якого дехто з придворних рефлекторно випрямився на своїх місцях
Дочка опустила очі, обережно вибираючи слова
- Вона ще не спустилася, - відповіла вона, намагаючись приховати напруження в голосі.
Король прищурився, ніби роздумуючи, чи варто йому поставити ще кілька питань, але потім лише змахнув рукою, мовляв, облишимо це
- Нехай знає своє місце, - кинув він у повітря й зосередився на своєму сніданку, хоча атмосфера за столом залишалася напруженою
Мати Айрія, злегка задумавшись, звернулася до короля
- Я можу відправити прислугу до кімнати Реян, щоб віднесли їй сніданок, - сказала вона, спокійно дивлячись на нього
Король лише неохоче кивнув головою, але дочка Мей, сидячи з іншого кінця столу, швидко зауважила:
- Вибачте, але Реян не їсть зранку. Вона завжди пропускає сніданок
Слова Мей пройшли як холодний вітер по кімнаті. Все затихло на кілька секунд. Мати Айрія подивилася на Мей, її очі стали трохи сумнішими, але вона не стала заперечувати
- Добре, - відповіла вона, намагаючись зберегти спокій, - тоді, мабуть, ми почекаємо, поки вона сама з'явиться
Король, не обертаючись до присутніх, лише кивнув, наче погоджуючись з ситуацією, хоча на його обличчі все ще можна було прочитати невдоволення. Сцена виглядала так, ніби династія була втягнута в невелику гру відносин, в якій кожен жест і кожне слово мало своє значення. Раптом Ада, що до цього мовчала, суворим голосом звернулася до всіх:
- Реян не прийде, - сказала вона, не піднімаючи очей і не дивлячись на батька чи інших. Її слова прозвучали, як удар, і всі за столом здригнулися
Король Тиран зразу ж повернув голову до неї, його погляд був холодним і важким
- Що ти маєш на увазі?, - запитав він, але тон його голосу був настільки різким, що від нього не залишалося жодних сумнівів щодо серйозності його настрою
Ада підняла очі, її погляд був рішучим, але спокійним
- Вона не буде тут, тому що вона не хоче. І ви це добре знаєте, - відповіла вона, її голос був твердішим, ніж будь-коли раніше
Мати Айрія зніяковіла і подивилася на свою доньку, намагаючись зрозуміти її мотиви. Мей не втрималася і тихо прокоментувала:
- Ви не розумієте, Реян не хоче бути частиною цієї гри
Ада залишилася на своєму, і навіть король не наважився одразу відреагувати. Між усіма настала напруга, ніби кожен чекав, хто ж перший зламається. Мей, почувши тишу, що виникла після слів Ади, вирішила змінити атмосферу і перевести розмову на більш легку та приємну тему
- Але є й гарна новина!, - сказала вона, намагаючись зробити свій голос радісним. - Сьогодні ж день народження! Це чудова нагода для свята, чи не так?
Її слова розвіяли напругу, і обличчя всіх присутніх мимоволі стали більш розслабленими. Король Тиран, хоч і знову залишався серйозним, не міг не помітити зміни в настрої. Мати Айрія посміхнулася, а Ада на мить навіть розслабилася
- О, правда, - зітхнула вона, - і ми зможемо провести цей день разом. Сподіваюся, що Реян все ж долучиться до нас, навіть якщо й не хоче сніданок
З невеликою паузою після її слів всі піднялися з-за столу, і, незважаючи на всі попередні напруження, вирушили на вулицю. Тепле сонце світіло, і день здавався набагато приємнішим, ніж усі попередні важкі моменти. На вулиці все було готове до святкування - квіти, прикраси, сміх і підготовка до вечірнього банкету. Всі, включаючи Аду, Мей та інших, вирушили разом, намагаючись зробити цей день незабутнім