Глава 37: Підготовка до весілля

На наступний ранок Мей разом із Адою, Реян, Мілою та Ліаною вирушила до королівської гардеробної кімнати, щоб обрати весільне ханьфу. Просторе приміщення було наповнене безліччю розкішних нарядів, кожен із яких мав свій унікальний шарм. Дзеркала, що покривали стіни, ідеально відбивали сяйво тканин, прикрашених перлами, камінням та тонким мереживом. Мей сяяла від хвилювання, обережно торкаючись тканин
- Ну, дівчата, допоможете мені обрати?, - звернулася вона до подруг
Реян, як завжди, трималася осторонь, стоячи ближче до дверей. Вона мовчки спостерігала, склавши руки на грудях, і тільки зрідка кидала погляди на ханьфу. Міла та Ліана відразу почали активно переглядати варіанти, намагаючись знайти щось ідеальне. Ада теж приєдналася, із захопленням коментуючи різне ханьфу
- Мей, ось ця! Вона тобі ідеально підійде, - сказала Міла, піднімаючи ханьфу зі шлейфом, оздоблену блискучими каменями
- А як щодо цієї? Вона така витончена, - додала Ліана, показуючи іншу, прикрашену делікатним мереживом
Мей сміялася, приміряючи один варіант за іншим. Ада обережно подала їй ще одну сукню, виконану в ніжно-кремових відтінках із квітковими вишивками
- Це виглядає так ніжно. Точно твій стиль, Мей, - тихо сказала вона, усміхаючись
Реян залишалася мовчазною, але її погляд зупинився на простій, але елегантній сукні в класичному стилі. Зрештою, Мей помітила це і, посміхаючись, запитала:
- Реян, що скажеш? Може, ти хоч раз підкажеш мені щось?
Реян знизала плечима і нарешті відповіла:
- Бери ту, що тобі до душі. Це твоє весілля, і ти повинна відчувати себе щасливою, а не обирати те, що подобається іншим
Мей задумалася і врешті-решт обрала сукню, яка гармонійно поєднувала елементи простоти та розкоші
- Ви всі просто неймовірні! Дякую за допомогу, - зворушено сказала вона
Дівчата усміхнулися, і навіть Реян ледь помітно посміхнулася куточками губ. День продовжувався, і атмосфера наповнювалася все більшим передчуттям свята. Перед тим як покинути гардеробну, Реян раптом зупинилася перед витонченим бежевим весільним ханьфу. Його ніжний відтінок і тонке шовкове мереживо, переплетене з вишитими квітами, створювали враження чогось неймовірно тендітного та водночас величного. Витончені рукава плавно спадали вниз, а делікатні перлинні нитки підкреслювали його унікальність. Реян стояла нерухомо, уважно розглядаючи ханьфу. Її погляд був захопленим і трішки замріяним. Вона простягнула руку, торкнувшись тканини, ніби намагаючись відчути її історію. Потім, злегка обернувшись, вона покликала Мей:
- Мей, підійди сюди, - промовила вона тихим голосом
Мей, трохи здивована, підійшла ближче й подивилася на наряд, який привернув увагу Реян
- Що скажеш?, - запитала Реян, показуючи на ханьфу. Її голос був спокійним, але в ньому звучала якась глибока нотка
Мей уважно подивилася на ханьфу, потім перевела погляд на Реян і тепло посміхнулася
- Він красивий, правда? Це те що мені потрібно. Чому б тобі не приміряти, я хочу подивитися як він виглядає?, - запропонувала вона, хитро посміхнувшись
Реян похитала головою
- Ні, я не можу. Просто він нагадує... Неважливо, - вона опустила погляд, ніби сховавшись у своїх думках
Мей, не бажаючи тиснути, доторкнулася до плеча Реян і м'яко сказала:
- Будь ласка надягни. Заради мене
Реян відрікала, але згодом погодилась. Реян, не в змозі стримати внутрішнього пориву, підійшла до ханьфу ближче. Тканина була настільки витонченою, що здавалась майже невагомою, а ніжний бежевий відтінок ідеально підкреслював його унікальність. Вона взяла наряд до рук, уважно роздивляючись кожну деталь, і потім несподівано для себе вирішила його приміряти
- Думаю, я все-таки спробую, - тихо сказала Реян, більше до себе, ніж до Мей, яка зацікавлено спостерігала за нею
- Чудова ідея!, - підбадьорила Мей, відступивши назад, щоб дати простір
Реян зайшла в примірочну. Через кілька хвилин вона вийшла, і всі, хто був поруч, затамували подих. Бежевий ханьфу ніби був створений саме для неї. Він огортав її постать так, ніби тканина й нитки розуміли її почуття. Витонченість і гармонія цього вбрання підкреслювали її природну красу, а делікатні деталі додавали ще більше шарму. Мей, побачивши Реян, піднесено промовила:
- Це просто дивовижно! Ти виглядаєш, наче героїня стародавньої легенди
Реян глянула на себе в дзеркало. Її вираз обличчя був м’яким, але очі блищали від несподіваного відчуття комфорту та впевненості. Вона м’яко провела рукою по тканині, ніби намагаючись зрозуміти, чому цей наряд так резонував із нею
- Я навіть не знаю, чому я це зробила, - зізналася вона, повертаючись до Мей. - Але... це дивне відчуття
Мей злегка нахилила голову:
- Можливо, цей ханьфу дійсно для мене? Іноді речі мають значення, якого ми не можемо пояснити
Реян кивнула, і, ще раз окинувши себе поглядом у дзеркалі, повернулася до примірочної, щоб зняти наряд. Але тепле відчуття від того, як вона виглядала, залишилося з нею, немов згадка про щось далеке, але важливе

Поки дівчата обговорювали весільні сукні й деталі підготовки, Керн і Хуо вирушили до майстерні місцевого кравця, щоб обрати весільний костюм для нареченого. Майстерня була просторою і наповненою вишуканими тканинами, що відбивалися в м'якому світлі люстр. Хуо, відчуваючи хвилювання через майбутнє весілля, тримався спокійно, але його очі світилися щирою радістю
- Ну що, друже, готовий бути найкрасивішим нареченим у королівстві?, - підбадьорливо запитав Керн, поплескавши Хуо по плечу
- Ти ж знаєш, це для Мей. Головне, щоб їй сподобалось, - відповів Хуо з усмішкою
Кравець, поважний чоловік у строгому одязі, підійшов до них і запропонував кілька варіантів костюмів: традиційне ханьфу з вишуканими золотими орнаментами, класичний костюм із чорного оксамиту та більш сучасний наряд із темно-синьої тканини з витонченим кроєм. Керн, розглядаючи варіанти, запропонував спробувати сучасний костюм, але з елементами традиційності, щоб відобразити стиль королівства. Хуо погодився і приміряв кілька костюмів. Коли він вийшов у ханьфу з золотими вишивками, Керн здивовано вигукнув:
- Оце так! Ти виглядаєш так, ніби вже король!
Хуо засміявся, але подивився на себе в дзеркало. Цей варіант дійсно підкреслював його статуру й надавав образу урочистості. Однак він вирішив приміряти ще кілька костюмів, перш ніж прийняти остаточне рішення. Керн тим часом розважався, приміряючи різні аксесуари й кепкував над собою, змушуючи Хуо та кравця сміятися. Їхня дружня атмосфера розвіювала напруження, і через годину вибір був зроблений. Хуо обрав елегантний темно-синій костюм із золотистими деталями, які нагадували про королівський стиль, але зберігали сучасний вигляд. Це був ідеальний баланс традиційності й сучасності. Коли вони вийшли з майстерні, Керн задоволено заявив:
– Тепер залишилося зробити тебе ще й найщасливішим нареченим! Мей буде в захваті
Хуо посміхнувся, думаючи про майбутній день, і вони повернулися до палацу, обговорюючи останні приготування до весілля