Глава 24: 3 дні до Хеловіну

Марінет увісні бачить батьківську спальню, залиту м'яким світлом настільної лампи. Батьки сидять у ліжку, обоє виглядають втомленими й виснаженими. Мати лежить на боці, дивлячись у стелю, а батько сидить поруч, тримаючи в руках порожню склянку, ніби ще одну дозу снодійного, але марну
- Це вже ні на що не схоже, – тихо каже він, ставлячи склянку на тумбочку. - Скільки б я не приймав цього снодійного, воно більше не працює
Мати гірко зітхає і стягує ковдру до грудей, ніби намагаючись знайти в ній хоч якесь заспокоєння
- Розслідування просувається так повільно…, - її голос тремтить. - Вони кажуть, що не знайшли жодного доказу, що Марінет втекла чи могла б втекти. Що це… може означати?
- Я не знаю, але вони мають щось знайти… повинні, - відповідає батько, і в його голосі чути приховану тривогу
Обидва замовкають, заглибившись у свої думки. Тиша затягує кімнату, і здавалося б, що весь світ застиг разом із ними, в очікуванні відповіді на їхні молитви. Нарешті мати тихо говорить:
- А як там Марінет? Сподіваюся, з нею все гаразд… Я дуже на це сподіваюся
Батько кладе руку на її плече, його голос тремтить від болю й надії
- Якщо з нею реально все гаразд, хай Господь дасть нам знак, - прошепотів він, мовби звертаючись до когось невидимого, що міг би принести полегшення їхнім розбитим серцям
Від цих слів на Марінет накочується хвиля емоцій, і її груди наповнює тривога й сум

Марінет різко прокинулася серед ночі, відчуваючи дивне хвилювання. На годиннику була друга ночі, а в кімнаті панувала темрява й тиша. Вона відчула щось біля своїх колін і, підвівшись, побачила конверт - лист, що лежав на її ліжку. Здивована і трохи розгублена, Марінет обережно взяла листа до рук, відчуваючи, як її серце прискорюється від хвилювання. Не бажаючи вмикати світло і розбудити сусідок, вона вирішила скористатися телефоном. Накрившись покривалом з головою, щоб створити невеликий простір, де світло не було б помітним ззовні, Марінет увімкнула ліхтарик на телефоні. Різке світло на мить засліпило її, але скоро очі звикли, і вона почала читати. З кожним рядком, кожним словом, що вона бачила, її серце наповнювалося радістю і дивуванням. Лист був від Жень Хуо, і в ньому він ділився своїм великим бажанням - він хотів зробити пропозицію Лінь Мей, своїй коханій. Жень Хуо писав, як сильно він її любить і як мріє, щоб цей момент був незабутнім, сповненим магії, а не просто освідченням. Кожне слово передавало його ніжність і турботу, і Марінет відчула тепле почуття щастя за них обох, захоплюючись цією щирістю й романтикою. Закінчивши читати, вона відчула, як хвилювання Жень Хуо передалося їй, викликаючи ніжне тепло в серці. Відповідати в цей момент їй не хотілося, адже глибока ніч, і вона не хотіла нікого будити. Марінет вимкнула телефон, зняла з себе покривало і відчула, як її очі поступово звикли до темряви, дозволяючи розрізняти силуети меблів навколо. Вона вирішила заховати листа, але зрозуміла, що єдиний надійний спосіб - це покласти його під себе, захищаючи його від будь-якого випадкового пошкодження. Вона обережно розмістила лист під подушкою, накрила його своїм щитом, щоб нічого не сталося, і знову вляглася, закутавшись у покривало. Невдовзі Марінет заснула спокійним, глибоким сном, вільним від будь-яких тривожних сновидінь, відчуваючи затишок і тепло після ніжних слів Жень Хуо

Марінет прокинулася рано-вранці, відчуваючи легкий неспокій, коли взяла до рук листа, отриманого напередодні. У ванній кімнаті вона почала приводити себе до ладу, чистила зуби, ретельно розчісувала волосся, намагаючись зібратися з думками. Закінчивши, Марінет обрала вихідний одяг, щоб виглядати більш урочисто, адже планувала відповідь на такий важливий лист. Вийшовши зі своєї кімнати, вона повільно рушила коридором, все ще роздумуючи, як скласти відповідь. В цей момент їй спало на думку, що у неї немає ні паперу, ні чорнила. Вона звернулася до свого фамільяра, маленького кумедного лісовичка на ім'я Доббі
- Доббі, а як можна написати листа, якщо у мене немає ні паперу, ні пера з чорнилами? Може, є інший спосіб? Наприклад, начитати листа магічно?
Доббі замислився, поскрібши вухо, а потім відповів:
- О, звісно, Марінет, є декілька чарівних способів! Ти можеш використати заклинання для запису слів голосом. Просто говориш, а заклинання перетворює твої слова на текст, який миттєво передасться одержувачу. Або можеш промовити текст, і він автоматично запишеться в ефірний лист, який полетить сам до адресата. Такий метод зазвичай використовують для важливих повідомлень, коли під рукою немає потрібного приладдя
Марінет вдячно посміхнулася і, вдумливо кивнувши, вирішила спробувати магію. Дійшовши до виходу з академії, вона обрала затишну лавку на свіжому повітрі. Вмостившись зручніше, вона зосередилася, уявляючи, що перед нею лежить аркуш паперу, і почала промовляти відповідь
- Дорогий друже, я дуже рада за тебе і Лінь Мей! Те, що ти наважився зробити пропозицію, - це чудовий крок, і я впевнена, що вона буде щаслива прийняти його. На нашій планеті Земля, в Україні, є особлива традиція з каблучками, які символізують різні етапи стосунків. Я намалювала три каблучки, щоб було зрозуміло
Вона зробила замах пальцем у повітрі, промовляючи формулу для створення ефірного зображення. Перед її очима з'явилися зображення трьох каблучок, і вона зробила підписи під ними
- Перший етап - це каблучка заручення, тобто нареченої. Другий - каблучка для дружини, що символізує подружній статус. І третій етап - каблучка безкінечності, яку дарують на першу річницю весілля як символ міцної любові і вірності
Марінет усміхнулася, закінчивши своє пояснення
- Я не художник, але, думаю, тобі може бути цікаво дізнатися більше про традиції свого народу. Можливо, серед них є особливий символ або каблучка, яка зробить пропозицію ще більш символічною та незабутньою
Наприкінці вона додала:
- Я дуже рада за вас обох і трохи здивована, що ваші відносини так швидко розвинулися - навіть місяця не минуло! Сподіваюся, цей момент стане для вас справжньою магією
Задоволена, вона провела рукою в повітрі, завершуючи заклинання, і її ефірний лист, мерехтячи, розчинився в повітрі, летячи до адресата