Глава 23: Зміни

Реян спала тривожно, і їй наснився сон, який залишив важкий осад. У ньому вони з Адою були щасливі разом, і їхні стосунки здавалися міцними, як ніколи. Одного вечора вони відправились на святкування дня народження близької знайомої Ади. Вечір був насиченим, Ада, розслаблена та в гарному настрої, трохи більше, ніж зазвичай, пила, і Реян майже не помітила, коли її кохана на деякий час зникла. Повернувшись додому, Реян дізналася, що Ада, під впливом алкоголю, зрадила їй. Це був удар. Її серце стислося від болю, змішаного з розчаруванням. У сні вона відчула, як хвиля гіркоти та образи остаточно зруйнувала їхній зв'язок. Зрештою, вона вирішила покласти край їхнім стосункам назавжди, попри всі спогади та моменти близькості, які пов'язували їх. Прокинувшись посеред ночі, Реян відчула, що цей сон залишив відбиток на її душі. Навіть розуміючи, що це був лише сон, вона не могла одразу позбутися тривоги, що захопила її думки. Сон залишив Реян з важким відчуттям, і хоч вона намагалася переконати себе, що це лише нічне марення, сумніви не полишали її. Тепер вона почала більше задумуватися над їхніми стосунками, замислюючись, чи є між ними достатня довіра та чи насправді Ада цінує її так, як вона сподівається. Реян розуміла, що через минулий досвід їй складно відкритися та довіряти повністю, і страх бути зрадженою ніколи не залишав її. Вона почала помічати, як поступово обережність та недовіра знову займають місце в її серці, змушуючи аналізувати кожен момент і ставлення Ади до неї. Цей сон посилив її побоювання, змушуючи думати: чи можна насправді довіряти своєму коханню, чи, можливо, цей страх лише відображає її власні невпевненість та тривогу? Занурившись у власні тривожні думки, Реян стала все частіше відчувати тягар невпевненості та страху. Вона згадувала моменти, коли Ада здавалася їй відстороненою або зайнятою, і це породжувало все нові сумніви. Вона не могла позбутися думок про те, що близькість з Адою могла бути лише ілюзією, і цей страх посилювався, створюючи замкнене коло підозр і невпевненості. Вона намагалася знайти відраду в своїх заняттях чи розмовах із друзями, але навіть це не допомагало відволіктися від тривог. Кожна дрібниця викликала в ній ще більше запитань, і вона все глибше занурювалась у думки про можливу зраду чи втрату. Їй здавалося, що вона потроху втрачає себе, дозволяючи цим сумнівам заполонити її серце й розум. Від хвилювання і стресу, які посилилися від нав'язливих думок, Реян різко відчула, як її починає нудити. Вона поспішила до вбиральні, сподіваючись, що трохи спокою і води допоможуть їй заспокоїтись. Стоячи біля раковини, вона зробила кілька глибоких вдихів, намагаючись привести себе до тями, але тривожний тягар не відступав. Реян з усіх сил намагалася зібратися, усвідомлюючи, що її страхи, можливо, перебільшені, але вони здавалися такими реальними, що від цього ставало лише важче. Вона раптом зрозуміла, що потребує підтримки, але боялася комусь відкритися, не знаючи, як її почуття будуть сприйняті. Реян почала рвати, сильно

Саян почула звук з вбиральні та одразу прокинулась, відчуваючи тривогу. Вона обережно підійшла до дверей і тихо постукала
- Реян, ти там? Все в порядку?, - запитала вона з м’яким занепокоєнням у голосі
Після паузи Реян, трохи розгублена від власних емоцій, відповіла тихим голосом:
- Так… Просто не дуже добре почуваюся
Саян, розуміючи, що її сестра навряд чи просто так зізнається в своїх переживаннях, спробувала підбадьорити:
- Хочеш, я почекаю тут, поки тобі стане краще? Чи, може, поговоримо? Можливо, стане трохи легше
Ці слова прозвучали щиро і з підтримкою, даючи Реян зрозуміти, що вона не одна в цій ситуації
- Залиш мене в спокої, йди лягай, - різко сказала Реян
Саян незрозуміла, що коїться вирішила сісти біля дверей та розповіла Реян як їй важко було без неї
- Знаєш, Реян, коли ти не поруч, мені дуже важко… Я пам'ятаю ті моменти, коли нас розділяли обставини, і як я тоді почувалася - так, наче втратила частину себе, - її голос був тихим, але проникливим. - Ти завжди така сильна, здається, що тебе ніщо не може зламати. Але я хочу, щоб ти знала - навіть якщо зараз тобі важко, я тут поруч. Я буду з тобою, навіть якщо ти не захочеш ділитися своїми переживаннями, - додала вона з ніжністю
Саян замовкла, очікуючи, чи захоче Реян відповісти, сподіваючись, що ці слова допоможуть їй відчути себе не такою самотньою. Саян ще трохи посиділа в тиші, дослухаючись до звуків за дверима, сподіваючись на бодай якусь відповідь від Реян. Врешті, вона зрозуміла, що зараз сестрі, можливо, просто потрібно побути на самоті
- Я залишу тебе на хвильку, але, якщо тобі буде потрібно поговорити, я завжди поруч, - м’яко промовила Саян, сподіваючись, що навіть її мовчазна підтримка буде важливою для Реян
Вона піднялася, подивилася ще раз на двері, вона збиралась уходити, але Реян відкрила двері. Саян побачила Реян, в якої текли сльози, сестри обійнялись та Реян промовила тихо на вушко з теплом:
- Я сильно люблю тебе
- І я тебе люблю, - відповіла Саян
Вони стояли хвилин 5 в міцних обіймах та Реян відсторонилась, та в неї вже не текли сльози
- Пішли спати, - холодно промовила Реян
- Пішли, - з теплом відповіла Саян
Дівчата, нарешті заспокоївшись після непростої ночі, повернулися в свої ліжка й міцно заснули, кожна в своїх думках. Сон, якого їм так не вистачало, прийшов до них аж до самого ранку, даруючи їм трохи відпочинку й спокою після хвилювань.

Ранкове сонце пробивалося через штори, наповнюючи кімнату теплом і новими обіцянками для нового дня. Мей лежала в своєму ліжку, занурена в глибокий сон. Її свідомість плавала в світі мрій, де все здавалося можливим. Вона опинилася в чарівному саду, де квіти світилися ніжним світлом, а повітря було наповнене ароматом жасмину. Раптом перед нею з’явився Жень Хуо. Його очі блищали хитрим вогником, а усмішка на обличчі була такою ж загадковою, як і він
- Мей, ти завжди була такою цікавою. Чому б нам не провести цей вечір разом?
Мей відчула, як її серце забилося швидше. Вона знала, що це лише сон, але не могла втриматися від чарівності Жень Хуо
- Що ти задумав, Жень Хуо? Ти завжди такий загадковий
Жень Хуо підійшов ближче, його погляд був пронизливим і водночас ніжним
- Я просто хочу показати тобі дещо особливе. Довірся мені
Він простягнув руку, і Мей, не вагаючись, взяла її. Вони почали йти по саду, і кожен крок приносив нові відкриття. Квіти розкривалися перед ними, випускаючи хмари ароматів, а дерева нахилялися, створюючи затишні арки
- Це місце неймовірне. Як ти знайшов його?
- Це місце існує лише в наших мріях. Тут ми можемо бути ким завгодно і робити що завгодно
Він зупинився і повернувся до неї, його очі блищали зухвалістю
- Але сьогодні я хочу, щоб ти була моїм коханням
Мей відчула, як її щоки почервоніли. Вона не могла зрозуміти, чи це було від хвилювання, чи від чарівності Жень Хуо
- Ти завжди знаєш, як змусити мене почуватися особливою
Жень Хуо нахилився ближче, його губи майже торкалися її вуха
- Тому що ти і є особлива, Мей. І я хочу, щоб ти це знала
- Тут ми можемо бути самі собою, без масок і обмежень
Мей відчула, як його рука обережно торкнулася її плеча, а потім повільно спустилася вниз по спині. Вона не була проти, навпаки, відчувала, як її серце б’ється швидше від кожного його дотику
- Що ти хочеш від мене?
- Я хочу, щоб ти довірилася мені. Щоб ти відчула, як це - бути вільною і щасливою
Він нахилився ближче, його губи майже торкалися її шиї. Мей відчула, як її тіло наповнюється теплом і хвилюванням
- Ти заслуговуєш на все найкраще, Мей. І я хочу бути тим, хто подарує тобі це
Мей відчула, як її щоки знову почервоніли. Вона не могла втриматися від чарівності Жень Хуо, його слова були як музика для її вух. Жень Хуо усміхнувся і обережно обійняв її, його руки були теплими і  такими спокусливими
- Я хочу тебе спокусити цим сном, - продовжив він. - Дозволь мені показати тобі свою пристрасть
- І як ти це зробиш?, - запитала вона з усмішкою на губах
Жень Хуо нахилився ближче, його губи майже торкнулися її вуст
- Я буду твоїм ведучим у цій грі бажань. Просто закрий очі і віддайся моменту
Мей закрила очі і відчула його дотики по своїй спині. Він проводив пальцями по її шкірі, залишаючи слід тепла. Вона не могла стримати тихий стон задоволення
- Ти відчуваєш це?, - запитав він, дивлячись їй у вічі з глибоким бажанням
- Так… я відчуваю…, - прошепотіла вона
Він відчував сильне бажання до Мей, що спонукало його до спокуси та близькості. Його емоції були насичені захопленням від краси і чарівності Мей, що підсилювало бажання бути поруч. Жень Хуо прагнув створити атмосферу ніжності і комфорту, намагаючись показати свою турботу
- А що як я сама хочу спокусити тебе?, - запитала вона з хитрим блиском в очах
Жень підняв брови, його інтерес явно зріс
- О, це було б цікаво! Я завжди думав, що ти хитра цилінь і на все здатна
Мей усміхнулася усміхнулася провела пальцями по його руці
- А ти знаєш, що циліні завжди отримають все, що хочуть?, - сказала вона тихо
Він нахилився ближче, їхні губи були вже зовсім близько
- Я готовий стати твоєю жертвою, якщо ти будеш продовжувати так говорити
Мей відчула спалах бажання і вирішила діяти рішуче. Вона обняла його за шию і притягнула до себе
- Чому тоді б нам не пробувати?, - прошепотіла вона з таємничою усмішкою
Жень відповів на її запрошення: його губи торкнулися її губи із ніжністю та пристрастю. Вони обидва занурилися у світ фантазій і бажань
- Я ніколи не думав, що ти така смілива, - сказав він після поцілунку, його голос був наповнений захопленням
- Я завжди була сміливою… просто чекала на правильний момент, - відповіла Мей з усмішкою на губах
Вони продовжували обмінюватися поглядами та словами спокуси, кожен дотик став все більш інтимним. Мей відчула себе впевненою і бажаною; цей сон став для її справжнім святом почуттів
- Ти знаєш… я можу бути дуже переконливою, якщо захочу, - сказала вона з грайливим виразом обличчя. - Я не могла залишити тебе без уваги, - відповіла Мей, підходячи ближче. - Ти ж знаєш, я завжди готова до пригоди
- Тоді давай зробимо цю пригоду незабутньою
Світ навколо них затихнув. Залишилася тільки ця миттєвість та їхнє бажання один до одного. Обидва усвідомлювали: їхня пристрасть була не лише фізичною, вона охоплювала їхні душі і серця. Це було щось більше - взаємне бажання пізнати один одного глибше і створити щось справжнє разом
- Я хочу тебе… тут і зараз, - сказала вона між поцілунками
Вона посміхнулась і почала вільно знімати своє ханьфу, відкриваючи її для його дотику. Мей відчула легкий холодок повітря на своїй огленій шкірі, але це тільки розпалювало її бажання. Вони продовжували досліджувати один одного: дотики ставили все більш інтимними та чуттєвими. Жінка ніжно торкалася її тіла, його руки мандрили на кожен сантиметр шкіри
- Ти така чуттєва…, - прошепотів він, дивлячись їй в очі
Мей відчула прилив емоцій
- Я хочу відчути тебе всього, - сказала вона з трепетом у голосі. - Давай не будемо стримуватися
Коли їхні тіла знову зустрілися у пристрасному поцілунку, вони обоє відчули неймовірну близькість один до одного. Мей знала: це не просто фізичне бажання; це було щось більше - глибоке емоційне злиття
- Я ніколи не думала, що можу відчувати таке…, - сказала вона із захопленням
- І я теж… ти змінила моє життя
У цей момент вони стали однією цілою душею: їхні серця були в унісон під ритм пристрасті та бажання