Глава 20: Концерт

Реян перевернулась на інший бік, але в цей момент прокинулась Саян. Реян обійняла її та мовила тихо:
- Адо, не покидай мене... Будь завжди зі мною... Благаю... Не уходь
Саян розуміє, що Реян сниться сон про Аду
- Я тебе люблю... Не залишай мене... Я не справлюсь без тебе... НІІ, - Реян вже кричить та прокидається і всідає в ліжко. В неї швидке серцебиття
- Сонце, що сталось? Сон поганий снився?, - запитала Саян
- Неважливо, - відрізала Реян та нормалізувала диханя. Вона лягла і повернулась до вікна. - Добраніч, - сухо мовила
- Ти взагалі-то криком мене робудила
Реян мовчала, та поринула у сон

Прокинувшись о 6:00, Марінет почала приводити себе до ладу і в цей момент прокинулась Саян
- Доброго ранку, Саян, - сказала відьма пошепки. - Я, як завжди, збираюсь робити ранкові вправи
- Прикольно, можна з тобою?
- Звісно, можно, можеш навіть не питати
- Дякую, почекаєш поки я зберусь?
- Звісно, поки будеш переодягатись, я якраз зачіску собі зроблю
- Гаразд
Дівчата зробили свої справи та вийшли на прогулянку. Саян вирішила почати розмову:
- Марінет, можна дещо запитати?
- Так, питай
- Як ви вживалися з Реян за ці 2 тижні?
- Ну вона незвичайна дівчина, до неї треба особий підхід, ось ти, наприклад, викладаєш карате, до кожного учня потрібний свій підхід. Тут так само, але трошки складніше. Я тобі безпосередньо дати відповідь не можу, тому що ми, напевно, до неї звикли
- Зрозуміла. А труднощів не було з нею? Вона дівчина з характером, я знаю, що кажу
- Так, характер в неї ще той хехе, але я б не сказала, що в нас були труднощі з нею
- Як вона тут взагалі без мене була?
- Це вже в неї питаєте, ви ж самі знаєте, що Реян закрита дівчина й дуже рідко комусь відкриває своє серце
- Пам'ятаєш, я розповідала тобі секрет?
- Так, коли ви мені це сказали, я сильно здивувалася і це здивування було на моєму лиці, що Реян намагалась дізнатись, що ви мені розповіли. Не хвилюйтесь вона не дізналася
- Зі мною можна на "Ти", не люблю на "Ви". Добре, дякую. Я за неї дуже переживала, та й досі переживаю. Їй складно з кимось познайомитися чи навіть говорити, особливо, коли стосується її особистого життя, наприклад, дитинство, сім'я, стосунки, вона і мені не все каже. Вона швидко вас сприйняла?
- Так, вона ще в перший день нам розповіла що в неї є сестра і в вас особливий зв'язок
- Це таке, вона попереджає одразу всіх
- Так
- Зрозуміла
Через хвилину Саян запитала
- Можна ще дещо розкажу, я не можу тримати в собі це
Марінет зупинилась і сказала:
- Звісно можна
- Марінет, є щось, про що я давно хотіла поговорити… про Реян і нашого батька. Це важко, але ти повинна знати, чому вона така замкнута... іноді
Марінет з тривогою в голосі питає:
- Що ти маєш на увазі? Що сталося з Реян?
Саян з глибоким зітханням розповідає:
- У дитинстві… наш батько… він майже не був вдома. Я не завжди розуміла, що відбувається, ми були дітьми. Але він приділяв їй увагу лише 3-4 дні на 3 місяця. Я бачила, як він її кохав… , але іноді кричав на неї за будь-яку дрібницю. Вона завжди намагалася захистити мене, приймаючи весь удар на себе
Марінет шоковано каже:
- Боже… Саян, це жахливо. Чому ви нікому не сказали?
Саян зі сльозами в очах
- Ми боялися. Мама… вона не знала, й ніколи не втручалася. Реян завжди казала мені мовчати, вона не хотіла, щоб я теж постраждала. Вона була сильнішою за нас усіх, навіть тоді
Марінет із болем промовляє
- Це пояснює, чому вона така… замкнута і намагається бути сильною. Вона ніколи не говорила про це…
Саян киває
- Вона ніколи не хотіла виглядати слабкою. Навіть переді мною. Але я знаю, як це її зламало. Коли їй було десь 14-15 років, то тато напився, та хотів згвалтувати Реян. Вона дуже боялась дотиків, погладжування по частині тіла, а найбільше вона боялась, що тато її згвалтує. Це майже було, але не сталось. Вона прийшла до мене вся в сльозах, сховалось під покривало та притулилась до мене вся тремтячою. Її серце дуже сильно колоталось
- Як вона це пережила? Як ти з цим справлялася?
Саян прикладаючи руки до скронь
- Це було не легко. Реян дозволила мені допомогти їй, більше нікому. Інколи здається, що вона все ще бореться з цим, хоча минуло стільки років. Це назавжди змінило її. Вона більше не довіряє людям так легко, і я бачу, як вона ховає свої почуття, щоб ніхто не побачив її вразливою
Марінет із підтримкою промовляє:
- Це так боляче чути. Але ти тут для неї, Саян. Ви обидві були тоді підлітками, і ти робиш усе, що можеш, щоб її підтримати
Саян зі сльозами
- Так, але іноді я відчуваю, що цього недостатньо. Я не можу стерти її минуле. Я не можу змусити її забути… Але я буду поруч з нею завжди. Вона моя сестра, і я люблю її більше за все на світі
Марінет ніжно каже:
- Вона сильна, Саян, і ти теж. Ця історія болюча, але вона не визначає вас. Якщо ти коли-небудь захочеш поговорити, або Реян захоче, я завжди буду поруч
Саян із сумною усмішкою промовляє:
- Дякую, Марінет. Це важливо для мене. Я хочу щоб ви завжди були поруч з Реян при будь-яких обставинах
В цей момент, Марінет підійшла до неї та обійняла Саян. Відьма розуміла, що вона порушує особливості кордони, але Марінет відчуває, що їй потрібна така підтримка. Саян обійняла взаємно. Через 5 хвилин ми відсторнились одна від одної, і відьма сказала:
- Пішли в зал карате. До речі, я на другий день влаштувалася на роботу тренером з карате. З інвентаря в залі не було нічого, крім килимків. Через деякий час, я купила 6 боксерських груш на 12 учнів, хе-хе. Ну і придбала костюми для тренувань
- Ой пішли, я б залюбки трохи потренувалась
- Супер, плюс, ти мені розкажеш як самостійно покращувати свої навики з карате
- Добре, давненько не займалась, бо зараз токсикоз іноді, тому перерву зробила
- Зрозуміла, - сказала відьма, й разом направились до академії