Глава 16:

Через півтори-дві години, Марінет ввідчула на собі Доббі, який стрибав на неї намагаючись її розбудити
- Досить, досить, я прокинулась, - сказала Марінет пошепки хриплим голосом. - А я думала, чого мені приснилось, ніби не вистачає кисню і я не можу дихати, а виявляється, то ти з мене цей кисень вибивав
- Збирайся вже, я використав найкращий метод для пробудженя
- Добре, дякую тобі велике
- Ха, твоє дякую не покладеш в ротик
- Я не забуду обіцяю
Підійшовши навшпиньках до шафи, Марінет вибрала новенький комбінізон, синій без рукавів з В-подібним вирізом і вертикальною текстурою ребристості. На одежі є декоративний гудзик, а під комбінезоном є шорти. Марінет швидко одяглась та почала робити зачіску. Відьма пішла в ванну кімнату, взявши з полиці розчіску, щоб не розбудити Мей, вона обережно відкрила двері, щоб вони не рипіли та увімкнула світло. Вона ретельно розчесала своє довге волосся, щоб підготувати його до плетіння. Розділивши волосся на дві рівні частини, Марінет зафіксувала одну сторону резинкою, щоб воно не заважала. Вона почала плести першу французьку косичку з лівого боку. Відокремивши невелику пасмо біля чола, Марінет розділила його на три частини і почала впевнено заплітати, додаючи нові пасма волосся з обох боків. Її рухи були спокійними та зосередженими, адже вона вже не раз робила цю зачіску. Закінчивши першу косичку, вона зафіксувала її маленькою прозорою резинкою, а потім звільнила другу частину волосся і почала плести другу косичку. Її руки працювали синхронно, заплітаючи кожне пасмо з тією ж точністю та акуратністю, що й перше. Коли друга косичка була готова, Марінет подивилася на своє відображення в дзеркалі. Дві симетричні французькі косички обрамляли її обличчя, підкреслюючи її молодість та грацію. Вона задоволено усміхнулася, знаючи, що готова до нічної зустрічі. Марінет обережно вийшла з кімнати, намагаючись не робити зайвого шуму, і попрямувала до місця зустрічі з Керном. Її серце билося швидше, адже нічні танці під зірками, обіцяли стати особливим моментом у їхньому житті

Тим часом Керн вже чекав її при виході з академії, а коли він побачив її, у хлопця забракло слів від неймовірної краси дівчини
- Ти неймовірно гарна, - сказав він закоханими очима
- Дякую, - сказала Марінет, зніяковівши
І закохана пара разом пішли в ліс. Прийшовши на місце призначення, Марінет увімкнула музику в телефоні й вони почали танцювати. Спочатку танцювали повільно та граційно, а потім коли увімкнулася активна музика, у Керна почали рости крила і в процесі танцю дракона з відьмою, взлетіли у танець в повітрі, коли музика закінчилась, Марінет сказала:
- Давай знімемо на камеру на штанець на пам'ять
- Давай
Хлопець приземлився, а Марінет дістала телефон з магічної кишені та підійшла до лавки, увімкнувши пісню "Love Story" - Indila. Запустила запис, відьма побігла до Керна. На галявині під зоряним небом Марінет і Керн стояли, тримаючись за руки. Керн ніжно потягнув Марінет ближче до себе, і вони почали рухатися в ритмі пісні, яка тихо лунала навколо них. Керн обережно повів Марінет у плавному повороті. Її коротка сукня до колін кружляла навколо неї, немов хвилі, що обіймають берег. Він підняв її в повітря, і вона сміялася від радості, відчуваючи себе легкою і вільною. Вони рухалися синхронно, як єдине ціле. Їхні руки з'єдналися над головами, утворюючи арку, під якою вони пройшли. Керн обійняв Марінет за талію і нахилив її назад, їхні погляди зустрілися, і весь світ здавалося зник, залишивши лише їх двох у центрі всесвіту. Вони кружляли під зоряним небом, мов дві зірки, що об’єдналися в танці. Керн обережно спустив Марінет назад на землю, і вони зупинилися, обіймаючи одне одного, з посмішками на обличчях і вогниками в очах. Марінет дістала телефон і увімкнула камеру, записуючи цей незабутній момент, щоб назавжди зберегти його у своїй пам'яті. Марінет і Керн повільно опустившись на галявину. Після приземлення Марінет підійшла до телефону, який записував їхній танець, і вимкнула запис. Вона повернулася до Керна, і вони сіли на м'яку траву, відчуваючи легку втому після танцю
- Це було неймовірно, - сказала Марінет, усміхаючись
Керн теж усміхнувся, дивлячись у небо, яке все ще сяяло зірками
- Згоден, ці танці були неймовірні, але зараз, я все-таки вирішив розповісти тобі, про те кохання, яке я хотів забути
- Слухаю уважно, - сказала Марінет заспокоївши своє серцебиття від танцю
Керн на мить задумався, зібравши думки та мовив:
- Є дещо, що я довгий час тримав у собі. Відносини, які я хотів би забути... але, здається, настав час розповісти про них
Марінет м'яко стиснула його руку
- Ти можеш розповісти мені все, що захочеш, Керне
Керн кивнув і почав свою історію:
- Кілька років тому, ще до академії, я зустрічався з дівчиною на ім'я Еліза. Вона була чудовою і дуже близькою мені людиною. Але з часом наші відносини почали руйнуватися. Вона не могла прийняти мене таким, яким я є, зі всіма моїми драконячими особливостями
Марінет слухала уважно, не перебиваючи
- І що сталося далі?, - запитала вона після невеликої паузи
- Ми намагалися зберегти відносини, але все було марно, - продовжив Керн. - Одного дня Еліза вирішила, що їй важко бути зі мною, і ми розійшлися. Це було дуже боляче, але я зрозумів, що краще бути самим собою, ніж намагатися змінитися заради когось іншого
Марінет знову стиснула його руку, виявляючи підтримку
- Це важке рішення, але ти зробив правильний вибір. Ти заслуговуєш бути з кимось, хто приймає тебе таким, яким ти є
Керн посміхнувся їй у відповідь
- Дякую, Марінет. Твоя підтримка дуже важлива для мене. І я радий, що можу бути відкритим з тобою
Вони ще трохи посиділи в тиші. Та повернулись до академії
- Дякую тобі, за неймовірную ніч
- Тобі теж, велике дякую, Марінет. На добраніч
Сказали вони підходячи до кімнати Марінет. Відьма зайшла в кімнату тихо переодягнулася, сходила вбиральню й лягла спати