Глава 11: Все або нічого

Посеред ночі прокидається Реян. Перелазить через Аду і летить до вбиральньої. Ледь встигає вирвати. Через шорох прокидається білосніжка
- Що трапилось? Реян, ти де?, - пошепки питає Ада та в ванній кімнаті почула рвоту. Ада одразу зрозуміла, що Реян там і пішла туди. - Сонце, що трапилось?
- Набери сестру в телефоні
Ада побігла за телефон і принесла до Реян
- Який пароль?, - схвильовано запитала Ада
Реян вихватила телефон і відбитком пальця розблокувала телефон
- На тримай, набери сестра
Ада набрала за лічені секунди
- Сестро, мені погано, - промовляє Реян сонно і водночас грубо
- Я знаю, мені теж. Потерпи, ненавиджу себе за це, що ти повинна через мене стаждати
- Не вини себе
- Тобі вже краще? 
- Так, я сьогодні до гінеколога вдень піду, нарешті записалась, а то потрапити не можна до нього
Ада була в шоці
- Ти ще досі не сходила? Ми 2-3 дні тому обговорювали, що сходиш
- Кажу, ледь потрапила
- Гаразд, мене вже попустило. Подзвониш, що лікар сказав. Тільки про мене не забудь розказати
- Я знаю люба, бувай, люблю тебе безмежно
- Па-па, love you
Завершивши розмову, Ада запитала:
- А нащо тобі до гінеколога?
- Не твоя справа, - сказала грубо і сухо Реян, - можеш допомогти дійти до ліжка
Ада кивнула. Обережно підняла на ручки, понесла до ліжка і поклала м'яко
- Я просила дійти, а не віднести, - в голос сказала Реян
- Я бачу, що ти б не дійшла
- Це не вперше відбувається вночі, то я б дійшла. Мені дівчата допомагали
Ада мовчала. Реян повернула до вікна і заснула. Білосніжка лягла поруч, але повернулась в інший бік і почала думати: - "Чого моя люба так поставилась до мене, наче я їй якась чужа, на що на неї наїхало, все ж було добре. Що поганого я їй зробила. Ні, я не можу тут знаходитися, я йду до себе". Після думок білосніжка тихенько встала, щоб не розбудити Реян, яка на той час заснула і пішла до себе в кімнату. Приходячи до кімнати, тихенько лягла на ліжко, трохи обдумала ситуацію, яка минула, і заснула

Зрання прокидається Мей. Вона була зарядженна на весь день. Зробивши ранкову зарядку пішла вмиватися. Вийшла бачить, що Реян не спить
- Ти чого так рано встала?, - сонно спитала Реян. - Котра зараз година? О, майже сьома
- Можна сказати, що я ранковий жайворонок
- Ой, не пощастило мені. Я конкретно сова. Прийдеться вставати. Ще ніч була тяжка, погано знову було
- Може допомогти зцілити лікувальною магією тебе?
В цей момент прокидається Марінет
- О, ще один жаворонок, - пробурмотіла з сарказмом Реян
Марінет позіхнула, потягнулась й сказала:
- Доброго ранку
- І тобі не хворати, - прокашлялась Реян
- Ні, не треба. Дякую, - промовила Реян до Мей
- Реян, тобі пощастило з нами!
- Тим, що жаворонки? Але дякую, що тихо зранку збираєтесь
- Так, ми твої особисті будильники, - сміючись промовила Мей
- Як смішно, - саркатично сказала Реян. - Дайте хтось градусник, походу я захворіла і надовго, - прокашлюючи сказала Реян
- Точно не треба лікувальна магія?, - промовила Мей
Відьма пішла у ванну, відкрила шафу та дістала градусник, повернувшись сказала:
- Тримай
- Дякую, але обійдусь. Не люблю лікуватись пігулками, а особливо магією. Похворію 1-2 тижні і все. Це так скажем відпочинок
Коли Реян, це сказала, Марінет закотила очі
- Добре, змушувати тебе не маю права. Бажаю, якнайшвидше одужати
- Відпочину від всього, - далі мовила Реян та поміряла температуру. - О, стандарт, 38,2, - нездивовано сказала Реян. - Не закатуй очі, я все чую і бачу
Реян дуже трусило і вона замоталась в покривало, щоб зігрітися
- Якщо когось зустрінете скажіть, що я захворіла. Арії передайте особливо, - добавила Реян
- Так, добре, - мовила Мей. - Марінет, а зможеш ти сьогодні допомогти по підготовці до турніру?
- Обов'язково!
- Чудово, тоді після пар?
- Окей, тим паче в кімнаті, ще багатенько книг, яких ти не прочитала й у практиці не використовувала. До речі, давай не будемо сидіти в кімнаті, а будемо читати й проводити практику на природі
- Добренько. Тоді я піду на пари
- Бажаю тобі успіхів
- Дякую, тобі також

Реян через 10-15 хвилин заснула. Мей і Марінет пішли в їдальню. Прийшовши в їдальню побачили Аду
- Дівчата привіт, - сумно промовила Ада. - А де Реян?
- Реян захворіла, - сказала Мей
- Зрозуміла, я пішла, - промовила Ада і пішла
Марінет і Мей поїли і пішли по своїх парах

Аудиторія з алхімії була простора і добре освітлена, з довгими робочими столами, розставленими по всій кімнаті. На кожному столі розташовувалося безліч скляних колб, реторт і горщиків для зілля. Лінь Мей зайняла своє місце і підготувала інструменти, обережно розкладаючи флакони з інгредієнтами. Сьогодні професор, оголосив, що вони будуть працювати над створенням еліксиру сили. Цей зілля, за словами професора, могло тимчасово збільшити фізичні можливості мага. Лінь Мей уважно слухала інструкції, записуючи кожен крок у свій зошит. Вона ретельно міряла інгредієнти: порошок місячного каменю, краплі крові фенікса та екстракт чарівної трави. Вона зосереджено змішувала їх у правильних пропорціях, спостерігаючи, як кольори зливаються, утворюючи сяючу рідину. Після того, як всі інгредієнти були змішані, вона поставила колбу на маленький вогонь, щоб зілля нагрілося і набуло своїх магічних властивостей. Весь процес вимагав високої концентрації і точності, але Лінь Мей впоралася з ним без проблем. Її еліксир вийшов ідеально прозорим і сяючим, що свідчило про його якість

Після алхімії Лінь Мей вирушила на наступну пару - захист від темних мистецтв. Це заняття проходило в іншому крилі академії, в спеціально обладнаній залі з високими стінами та арочними вікнами, крізь які проникало м'яке світло. Професорка Морріган, елегантна жінка з довгим чорним волоссям і пронизливими зеленими очима, стояла перед класом. Сьогодні вони мали вивчати захисні бар'єри та щити, які можна створювати за допомогою світлої магії. Лінь Мей разом з іншими студентами уважно слухала пояснення професорки, яка демонструвала різні види захисних заклять. Вона розповідала про те, як правильно спрямовувати магічну енергію, щоб створити міцний і стійкий щит. Після теоретичної частини настала черга практики. Лінь Мей зосередилася, відчуваючи, як магічна енергія збирається у її руках. Вона підняла руки, формуючи перед собою прозорий захисний купол. Її щит був міцним і сяючим, відбиваючи світло, що проникало крізь вікна. Вони тренувалися у двобоях, намагаючись пробити захисні щити один одного, використовуючи різні закляття. Лінь Мей показала чудові результати, успішно відбиваючи атаки і захищаючись від темних заклять