Глава 11: Все або нічого

Посеред ночі прокидається Реян. Перелазить через Аду і летить до вбиральньої. Ледь встигає вирвати. Через шорох прокидається білосніжка
- Що трапилось? Реян, ти де?
В ванній кімнаті чути рвоту. Ада одразу зрозуміла, що Реян там і пішла туди
- Сонце, що трапилось?
- Набери сестру в телефоні
Ада побігла за телефон і принесла до Реян
- Який пароль?, - схвильовано запитала Ада
Реян вихватила телефон і відбитком пальця розблокувала телефон
- На тримай, набери "Сестра"
Ада набрала за лічені секунди
- Сестро, мені погано, - промовляє Реян сонно і водночас грубо
- Я знаю, мені теж. Потерпи, ненавиджу себе за це, що ти повинна через мене стаждати
- Не вини себе
- Тобі вже краще?
- Так, я сьогодні до гінеколога вдень піду, нарешті записалась, а то потрапити не можна до нього
Ада була в шоці
- Ти ще досі не сходила? Ми 2-3 дні тому обговорювали, що сходиш
- Кажу ледь потрапила
- Гаразд, мене вже попустило. Подзвониш, що лікар сказав. Тільки про мене не забудь розказати
- Я знаю люба, бувай, люблю тебе безмежно
- Па-па, love you
Завершивши розмову, Ада запитала:
- А нащо тобі до гінеколога?
- Не твоя справа, - сказала грубо і сухо Реян, -  можеш допомогти дійти до ліжка
Ада кивнула. Обережно наклонилась до Реян, підняла на ручки її, понесла до ліжка і поклала м'яко
- Я просила дійти, а не віднести, - в голос сказала Реян
- Я бачу, що ти б не дійшла
- Це не вперше відбувається вночі, то я б дійшла. Мені дівчата допомагали
Ада мовчала. Реян повернула до вікна і заснула. Білосніжка лягла поруч, але повернулась в інший бік і почала думати. (Чого моя люба так поставилась до мене, наче я їй якась чужа, на що на неї наїхало, все ж було добре. Що поганого я їй зробила. Ні, я не можу тут знаходитися, я йду до себе). Після думок білосніжка тихенько встала, щоб не розбудити Реян, яка на той час заснула і пішла до себе в кімнату. Приходячи до кімнати, тихенько лягла на ліжко, трохи обдумала ситуацію, яка минула, і заснула

Зрання прокидається Мей. Вона була зарядженна на весь день. Зробивши ранкову зарядку пішла вмиватися. Вийшла бачить, що Реян не спить
- Ти чого так рано встала?, - сонно спитала Реян. - Котра зараз година? О, майже сьома
- Можна сказати, що я ранковий жайворонок
- Ой, не пощастило мені. Я конкретно сова. Прийдеться вставати раз прокинулась. Ще ніч була тяжка, погано знову було
- Може допомогти зцілити лікувальною магією тебе?
В цей момент прокидається Марінет
- О, ще один жаворонок, - пробурмотіла саркастично Реян
Марінет позіхнула, потягнулась й сказала:
- Доброго ранку
- І тобі не хворати, - прокашлялась Реян. - Ні, не треба. Дякую, - промовила Реян до Мей
- Реян, тобі пощастило з нами!
- Тим, що жаворонки? Але дякую, що тихо зранку збираєтесь
- Так, ми твої особисті будильники, - сміючись промовила Мей
- Як смішно, - саркатично сказала Реян. Дайте хтось градусник, походу я захворіла і надовго, - прокашлюючи сказала Реян
- Точно не треба лікувальна магія?, - промовила Мей
Відьма пішла у ванну, відкрила шафу та дістала градусник, повернувшись сказала:
- Тримай
- Дякую, але обійдусь. Не люблю лікуватись пігулками, а особливо магією, Реян бере градусник та мовить: - Дякую. Похворію 1-2 тижні і все. Це так скажем відпочинок
Коли Реян, це сказала, відьма закотила очі
- Добре, змушувати не маю тебе права. Бажаю як найшвидше одужати
- Відпочину від всього, - мовила Реян
Реян поміряла температуру
- О, стандарт, 38,2, - нездивовано сказала Реян. - Відьмо, не закатуй очі, я все бачу
Реян дуже трусило і вона замоталась в покривало, щоб зігрітися
- Якщо когось зустрінете скажіть, що я захворіла. Арії передайте особливо
- Так, добре, - мовила Мей. - Марінет, а зможеш ти сьогодні допомогти по підготовці до турніру?
- Обов'язково!
- Чудово, тоді після пар?
- Окей, тим паче в кімнаті, ще багатенько книг, яких ти не прочитала й у практиці не використовувала. До речі, давай не будемо сидіти в кімнаті, а будемо читати й проводити практику на природі
- Добренько. Тоді я піду на пари
- Бажаю тобі успіхів
- Дякую, тобі також

Реян через 10-15 хвилин заснула. Мей і Марінет пішли в їдальню. Прийшовши в їдальню побачили Аду
- Дівчата привіт, - сумно промовила Ада. - А де Реян?
- Реян захворіла, - сказала Мей
- Зрозуміла, я пішла, - промовила Ада і пішла
Марінет і Мей поїли і пішли по своїх парах

Аудиторія з алхімії була простора і добре освітлена, з довгими робочими столами, розставленими по всій кімнаті. На кожному столі розташовувалося безліч скляних колб, реторт і горщиків для зілля. Лінь Мей зайняла своє місце і підготувала інструменти, обережно розкладаючи флакони з інгредієнтами. Сьогодні професор, оголосив, що вони будуть працювати над створенням еліксиру сили. Цей зілля, за словами професора, могло тимчасово збільшити фізичні можливості мага. Лінь Мей уважно слухала інструкції, записуючи кожен крок у свій зошит. Вона ретельно міряла інгредієнти: порошок місячного каменю, краплі крові фенікса та екстракт чарівної трави. Вона зосереджено змішувала їх у правильних пропорціях, спостерігаючи, як кольори зливаються, утворюючи сяючу рідину. Після того, як всі інгредієнти були змішані, вона поставила колбу на маленький вогонь, щоб зілля нагрілося і набуло своїх магічних властивостей. Весь процес вимагав високої концентрації і точності, але Лінь Мей впоралася з ним без проблем. Її еліксир вийшов ідеально прозорим і сяючим, що свідчило про його якість. Після алхімії Лінь Мей вирушила на наступну пару – захист від темних мистецтв. Це заняття проходило в іншому крилі академії, в спеціально обладнаній залі з високими стінами та арочними вікнами, крізь які проникало м'яке світло. Професорка Морріган, елегантна жінка з довгим чорним волоссям і пронизливими зеленими очима, стояла перед класом. Сьогодні вони мали вивчати захисні бар'єри та щити, які можна створювати за допомогою світлої магії. Лінь Мей разом з іншими студентами уважно слухала пояснення професорки, яка демонструвала різні види захисних заклять. Вона розповідала про те, як правильно спрямовувати магічну енергію, щоб створити міцний і стійкий щит. Після теоретичної частини настала черга практики. Лінь Мей зосередилася, відчуваючи, як магічна енергія збирається у її руках. Вона підняла руки, формуючи перед собою прозорий захисний купол. Її щит був міцним і сяючим, відбиваючи світло, що проникало крізь вікна. Вони тренувалися у двобоях, намагаючись пробити захисні щити один одного, використовуючи різні закляття. Лінь Мей показала чудові результати, успішно відбиваючи атаки і захищаючись від темних заклять. Після короткої перерви Лінь Мей вирушила на третю пару – некромантію. Цей предмет завжди був дещо моторошним, але водночас захоплюючим. Заняття проходило в темному підземному залі з товстими кам'яними стінами, що надавали приміщенню відчуття старовини і таємничості. Професор Некрон, високий чоловік з блідим обличчям і глибокими чорними очима, стояв біля великого магічного кола, намальованого на підлозі. Сьогодні вони навчалися викликати і контролювати неживих істот. Лінь Мей уважно слухала інструкції професора, який пояснював, як правильно малювати магічні символи і вимовляти закляття для виклику неживих. Вона взяла крейду і почала малювати складні символи на підлозі, зосереджуючись на кожній лінії. Після завершення малювання кола, Лінь Мей стала в його центр і почала промовляти закляття. Її голос був спокійним і впевненим, хоча в серці відчувалося легке хвилювання. З кожним словом магічна енергія наповнювала кімнату, і в центрі кола почала з'являтися тінь. Через кілька хвилин перед нею стояв василіск – моторошна істота з палаючими очима. Лінь Мей, зберігаючи спокій, направила свою волю на контроль над істотою, відчуваючи, як магія тече крізь неї
- Я твоя господиня, – сказала Мей твердо, дивлячись прямо в очі гончої. Істота повільно опустилася на коліна перед нею, визнаючи її владу. Заняття тривало ще деякий час, поки всі студенти не викликали і не контролювали своїх істот. Лінь Мей успішно впоралася з цим завданням, демонструючи свою майстерність і зосередженість
Останньою парою у Лінь Мей було заняття з заклинань. Цей предмет вимагав від студентів практичних навичок і вміння швидко реагувати в різних ситуаціях. Заняття проходило у великій залі з високими стелями, де було достатньо місця для тренувань. Професорка Інес, енергійна і харизматична жінка з коротким рудим волоссям, сьогодні навчала їх створювати ілюзії. Вона пояснювала, як правильно спрямовувати магічну енергію, щоб створити ілюзію, яка могла обманути всі п'ять почуттів. Лінь Мей зосередилася, стоячи посеред зали. Вона підняла руки і почала промовляти заклинання, відчуваючи, як магічна енергія наповнює її. Вона уявила перед собою образ квітучого саду, з барвистими квітами і співаючими птахами. Магія вирувала навколо неї, і поступово зал почав змінюватися. Перед її очима виникла ілюзія, і вся зала перетворилася на прекрасний сад. Однокурсники захоплено дивилися на створене видовище, а професорка Інес схвально кивнула. Лінь Мей підтримувала ілюзію, додаючи нові деталі і роблячи її все реалістичнішою. Вона відчула, як складно контролювати таку кількість магічної енергії, але впоралася з цим завданням, демонструючи свою майстерність і талант