Ніч пройманула швидко. Перша прокинулась Мей, і поки вона насолоджується сонячним ранком, помічає, що Марінет спить, а Реян немає в кімнаті. Вона здивувалась, швиденько прийняла душ і пішла шукати Реян, відьму вона не стала будити
Тим часом Реян
Вона прокинулась о 5:30, дуже погано спалося. Вирішивши покинути стіни академії, пішла прогулятись в ліс, але вона не попередила дівчат, не залишивши листа чи натяк, що кудись пішла. В Реян була способність, яку вона сама відкрила. Прийшовши до лісу, вона сіла на лавочку, і закрила очі. Уявила собі сестру, сконцентрувалась на неї і вона вирішила подивитися, що з сестрою. Сестра на той час вже прокинулась і збиралась на роботу, і до свого хлопця, так як вони разом працюють. Потім Реян понурилась ще більше в свої думки і впала з лавки, так як вона не стримала рівновагу. Через 20-30 хвилин її знайшла Мей
Лінь Мей, занепокоєна і сповнена тривоги, кинулася до Реян, яка лежала нерухомо на землі. Її дихання було ледь помітним, а обличчя - бліде, як полотно. Цилінь обережно підняла Реян на руки, намагаючись не завдати їй болю. З усіх сил стараючись не тремтіти, цилінь обережно намагалася підняти людину-коня на лавку
Марінет прокинулась, привела себе до ладу й пішла та пішла на пробіжку. Прибігавши 5 кругів, вона вирішала звернути з кола й побігла в ліс. Через 5 хвилин бігу побачила, як Мей намагалась підняти Реян. Відьма підбігла й сказала:
- Мей, давай допоможу
- Так, давай!
Марінет і Мей поклали Реян на лавку. Через їх дотик Реян прокинулась, і була шокована. Дівчата були занепокоєні і спитали:
- З тобою все добре?
- Що тут відбувається? Як я опинилась тут?, - прокричала Реян
- Ти знепритомніла, а потім ми тебе піднали. І в процесі ти прокинулась, - відповіла Мей
- А як я опинилась тут?
- Ми цього вже не знаєм
- Зрозуміла. Марінет, допоможи мені дійти обратно до кімнати
Мені як раз з тобою треба обговорити дещо
Ішовши в кімнату з лісу, Реян запитала у Марінет:
- Слухай, відьмо, коли ти розмовляла з моєю сестрою, що вона про мене тобі розповідала, для мене це дуже важливо, - Реян закашляла, так як сестра мені найближча з усіх, - Реян важко давались питання задати комусь, яке стосувалось її або близьких людей
- Розумію, Саян розповідала про те, що вона з п'яти років ходила на карате, а тренером її був ваш батько і вона трішки не впевнена, що ти нею пишаєшся, хоча ти була на кожному занятті
- Якби вона знала, як я нею пишаюсь, кхе, то вона була б рада на 7 небі. Я її завжди вітала з перемогою, коли вона посідала топ 3 місця, я завжди виносила їй квіти. Кхе, в мене з самого початку не виходило як в неї, та я знала й відчувала, що вона виросте чемпіонкою, і вона нею стала
Марінет посміхнулась й каже:
- Я, вважаю, що в неї можу багато чому можу навчитись
- Так, вона добра в своїй справі. В неї є чому повчитись, вона є тренером, забула сказати
- Оооо прекрасно, а скільки коштує її курс по карате?, - з посмішкою запитала відьма, а в очах захват
- Чесно я не знаю, вона дітей навчає. Можу дати тобі її номер, спитаєш
- Аа зрозуміла, добре, але в мене немає магічного телефона
- Може тобі зробити? Я на днях познайомилась з дівчиною, вона маг всіх стихій. Можу її попросити, щоб вона зробила тобі телефон
- Що зробила?, - запитливо глянула на Реян, - телефон?
- Так, запитати?
- Звісно, а скільки коштує?
- Як зустріну її, спитаю. Але я боюсь...
- Чого?
- Ой...
Дівчата дійшли до кімнати, а Реян почервоніла. Відьма це помітила, але зробила вигляд, що не помітила
Прийшовши до кімнати, Марінет поклала Реян на ліжко і вкрила покривалом. Реян тихо промовила:
- Відьмо, ти не змогла б полежати зі мною, поки я не засну
Мей не розуміла чому Реян більш холодна до неї стала, а до Марінет тепліше, хоча на початку було навпаки. Цилінь сіла за стіл і почала писати своєму другові
- Добре, - Марінет лягла на ліжко Реян й обняла її. У Реян пішли бабочки в животі. Мей подивилась на дівчат злобно. Дівчата заснули обоє. Лінь Мей намагалась розбудити Марінет, але нічого не вийшло, то ж вирішила піти прогулятись. Через годину прокидається Марінет, і помічає, що Мей немає в кімнаті. Вирішила не гаяти час, пішла в душ і в їдальню
Після душу відьма йшла в їдальню
- "Цікаво, як у чому світі роблять магічні телефони, на землі тільки техніка, де можна туди вантажити пісні з Землі", - подумала відьма по дорозі. Марінет почухала скроню й продовжую думати. - "Мабуть перекинути пісні з землі не можна, хоча я все одно спитаю у дівчат, чи краще спитати у Реян щодо музики з землі, бо вона такий ж меломан як і я". Прийшовши в їдальню, відьма взяла тацю і стала в чергу. Через 2 хвилини черга закінчилась, вона взяла свою страву і сіла на своє місце. Поївши, встала віднесла посуд й пішла на пари
На уроці зілля варіння в неї успіхи, Марінет створила зілля зцілення, вчитель її похвалив і сказав, що Мей в лазареті, відьма швидко встала й побігла в лазарет. Але через дві хвилини вона зрозуміла, що не знає, де лазарет знаходиться, озирнулась і побачила директорку, котра йшла з документами. Марінет швидко підбігла до неї й запитала:
- Арія, підкажіть, де знаходиться лазарет? Моя подруга там і я хочу її навідати
- Спустись на перший поверх і при вході в академію зверни наліво
- Добре дякую, я побігла
Спустившись на перший поверх та звернула в ліву сторону, Марінет побачила, якийсь значок на дверях. Підійшовши до дверей лазарету, вона побачила, що Реян вийшла й закрила двері
- Привіт, як там вона? Що сталось?
Вийшовши з палати Реян, прибігла захекана Марінет
- Привіт, - промовила Реян. - Мей прокинула тільки що. Я з нею розмовляла і вона почула мене
- Давай до кімнати підемо, але я за пігулкою зайду, почекай
#840 в Фентезі
#195 в Міське фентезі
#2925 в Любовні романи
#75 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 16.11.2024