Глава 2.10: Повернення Реян

У кімнаті панувала нічна тиша, лише чути було легке дихання Марінет і Мей. Реян раптом прокинулась, відчуваючи, що їй неймовірно жарко. Вона зрушила ковдру й одразу зрозуміла, що це не просто спека - тіло горіло, а на чолі виступив піт. Повільно піднявшись із ліжка, вона рушила до ванної. Плескаючи холодною водою обличчя, намагалася трохи охолодитися. Але навіть після цього стан залишався той самий. Реян повернулася до свого ліжка, безсило опустилася на матрац і натягнула ковдру тільки до пояса. Лиса, прокинувшись від того, що господарка ворушилася, підняла голову і уважно подивилася на неї. Лиса жестами запитала:
- Що сталося?
Реян погладила її по голові й мовою жестів відповіла:
- У мене жар
Дівчина потягнулася до тумбочки, витягла звідти градусник і поклала його під пахву. Поки чекала, вона намагалася заспокоїти себе, але відчуття розбитості та важкість у тілі не давали їй сконцентруватися. Через сім хвилин градусник видав звуковий сигнал. Поглянувши на екран, Реян побачила, що температура піднялася до 38,3. Вона не була здивована, лише мовчки поклала градусник на місце. Подивившись на Лису, яка продовжувала уважно спостерігати за нею, Реян жестами сказала:
- Лягай поруч
Лиса підсунулася ближче, і Реян обійняла її. Тепло тварини трохи заспокоювало, а спокійний ритм її дихання надавав відчуття безпеки. Проте сон не йшов. Реян довго лежала, слухаючи нічну тишу й відчуваючи пульсуючий жар у тілі. Десь о п’ятій ранку, втомлена безсонною ніччю, вона нарешті змогла заснути, обіймаючи свою вірну подругу Лису

О сьомій ранку перші промені сонця проникли в кімнату через щілини штор. Мей і Марінет одночасно потягнулися, прокидаючись від сну. Мей кинула оком на ліжко Реян і побачила, що вона все ще спить, а поруч із нею згорнулася калачиком Лиса
- Вона спить, - тихо прошепотіла Мей, намагаючись не розбудити дівчину
Марінет, протираючи очі, встала з ліжка й помітила щось незвичне. На тумбочці поряд із Реян лежав градусник. Вона нахилилася, щоб краще розгледіти, і, побачивши, що той був увімкнений, здивовано сказала:
- Мей, дивись. Чому тут градусник?
Мей підійшла ближче, й її погляд став стурбованим
- Може, вона захворіла?, - припустила вона, спостерігаючи за Реян, яка здавалася трохи блідою, але все ще міцно спала
Марінет тихо кивнула
- Можливо, треба буде запитати в неї, коли вона прокинеться. Але зараз краще її не будити
Мей погодилася, і дівчата, обережно взявши свої речі, вирушили до ванної кімнати, щоб зробити ранкову гігієну. Вони вирішили, що після повернення зможуть обговорити, як допомогти подрузі, якщо виявиться, що вона нездужає. Реян прокинулась від легкого шуму, який долинав із ванної кімнати. Її очі повільно відкрилися, і вона побачила, як Мей виходить із ванної з рушником у руках
- О, ти прокинулась, - усміхнулася Мей, дивлячись на подругу. - Доброго ранку
Реян, трохи розгублена і з помітною втомою в очах, тихо відповіла:
- Доброго...
Мей підійшла ближче, уважно глянувши на Реян
- Ти виглядаєш втомленою. Все добре?, - запитала вона з нотками турботи
Реян зітхнула й махнула рукою
- Усе нормально, просто трохи не виспалася, - вона не хотіла турбувати подругу своїм станом
У цей момент із ванної вийшла Марінет, помітивши, що Реян вже прокинулась
- О, ти прокинулась! Як ти?, - привіталась вона з усмішкою, але відразу помітила блідість на обличчі подруги
Реян примусово всміхнулася
- Все добре, правда. Ви краще скажіть, як ваш ранок?
Мей і Марінет обмінялися поглядами, розуміючи, що щось явно не так, але вирішили поки що не тиснути на Реян
- Наш? Звичайний, - пожартувала Марінет, намагаючись зняти напругу. - Але ми повернемося до тебе, як тільки ти будеш готова поговорити
Мей кивнула й додала:
- Якщо треба буде щось, просто скажи
Реян вдячно кивнула й обережно сіла на ліжку, відчуваючи себе трохи легше після такої підтримки. Мей і Марінет швидко закінчили збори. Мей натягнула улюблений светр, а Марінет поправила стрічку у волоссі, готуючись вийти. Вони кинули останній погляд на Реян, яка все ще лежала на ліжку, обіймаючи Лису
- Ми підемо, добре?, - м'яко сказала Мей, нахилившись ближче до Реян
- Ви йдіть, - відповіла Реян тихим голосом, посміхаючись настільки, наскільки дозволяли її сили. - Я ще трохи полежу
- Відпочивай, - додала Марінет, піднявши брови. - Якщо тобі щось буде потрібно, одразу подзвони
- Подзвоню, - кивнула Реян, хоча не планувала турбувати подруг

Дівчата вийшли з кімнати, зачинивши двері за собою. Коли кроки Марінет і Мей стихли в коридорі, Реян важко видихнула, опускаючись назад на подушку. Лиса стрибнула до неї на ліжко і поклала голову їй на плече
- Ти теж думаєш, що вони дуже хвилюються?, - тихо запитала Реян, глянувши на Лису
Лиса кивнула, використовуючи мову жестів, і додала:
- Ти б і сама хвилювалася, якби це була не ти
Реян ледь помітно всміхнулася
- Напевно, ти права, - відповіла вона, ніжно погладжуючи Лису по голові
На мить у кімнаті запанувала тиша. Реян прикрила очі, намагаючись упіймати бодай трохи спокою перед черговим днем

Мей і Марінет, покинувши кімнату, мовчки прямували в бібліотеку. В коридорах було тихо, лише чутно було легке постукування їхніх кроків по підлозі. Обидві були занепокоєні станом Реян, але ні одна не наважувалася першою почати розмову
- Думаєш, їй краще?, - нарешті запитала Марінет, обережно зиркнувши на Мей
- Не знаю, - тихо відповіла Мей, опустивши погляд. - Вона завжди тримає все в собі. Навіть коли їй погано, вона буде запевняти, що все нормально
- Це правда, - погодилася Марінет. - Але... градусник на тумбочці й те, як вона виглядала сьогодні вранці... Я думаю, їй гірше, ніж вона каже
Мей кивнула, задумливо погладжуючи ремінець своєї сумки
- Може, нам варто було залишитися з нею?
- Вона б не дозволила, - заперечила Марінет. - Вона знає, як це важливо для нас, і не хотіла б, щоб ми пропустили щось через неї
Увійшовши до бібліотеки, дівчата знайшли тихий куточок і сіли за столик біля вікна. Навколо була тиша, лише зрідка хтось перегортав сторінку книги чи переставляв стілець. Мей відкрила підручник, але не могла зосередитися
- Як думаєш, вона сама піде до медпункту?, - раптом запитала вона
- Навряд, - Марінет похитала головою. - Я навіть не знаю, як її змусити
- Можливо, хтось інший може на неї вплинути? Шимі, наприклад?, - припустила Мей, підперши голову руками
- Або Ада, - задумливо сказала Марінет. - Вони ж говорили останнім часом
Дівчата обмінялися стривоженими поглядами, розуміючи, що потрібен план, як допомогти Реян, не викликавши її протесту