Шлейф
??
Хто зна, що є жіноча сила?
Жіноча сила, бо красива.
Тоді ти горда і смілива,
Кружля постійно зграя хтива.
Бо ти весела, ти ігрива.
Це все допоки ти не... сива.
Палає навкруги багаття,
Відсутній страх, нема сум'яття.
Так і згоріти — не прокляття,
Все рівно дивною назвуть
І на багаття понесуть,
Бо жінка знає всі закляття,
Їй вмерти з віком не дадуть.
Бо жінка винна, що красива,
Що усвідомити зуміла,
Що це її жіноча сила,
Тож заздрість всіх її убила,
Не дочекавшися кінця
Її складній жіночій долі.
Всі піддались амбітній волі,
Бо він відмови не простив,
Цю жінку сам в вогні згубив.
«Як не моя, то вже нікого,
Гори вогнем, згорай, краса!»
Її забрали небеса,
Вона звільнилася...
А він?... Він бранець до кінця життя,
І вже немає вороття.
Найбільший гріх, що жінка мала, —
Всього лиш мить проіснувала,
Бо це була її краса.
Вона із часом сама б зникла,
Але пробачити не встигла
Її розлючена юрба
За те лиш, що вона посміла
Не заховаться, бути мила,
Провокувала, значить, хіть.
Нехай тепер вона горить
У муках страшних і нестерпних!
Щоб іншим прикладом це було!
Її сміливість бути гарній,
Її усмішка, погляд ясний,
Її заманливі вуста,
Струнка фігура, круглі стегна,
Високий зріст, вузенькі плесна —
Усе згоріло, більш нема...
Але радіючих катма.
Ти знаєш, як цю жінку звуть,
Чому туди її несуть.
Бо забагато значить, знала
Бо так її юрба назвала.
Бо знати– відати– це гріх,
Вона вже проклята для всіх...
Відредаговано: 04.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
