Шлейф

??

Там вдалечі, де млосне  небо торкнулося родючої землі,

 щось сталося незбагенної краси. 

 Хтось ледь торкнувся обрію,  віртуозно минув високі пагорби...і зник.

 З’являвся тут, а потім там.

 І залишав по собі лиш солодку таємницю. 

Так вміти філігранно грати– хто він?! 

 То  сонне листя раптом затремтіло.

  Чому воно так зхвилювалося і мліло? 

І ось гілки  вбирають  кожну мить. 

 Дзеркальна гладь прозорої води  жадає зустрічі і кличе: 

— Іди сюди, іди сюди... — вона гукає ніжно й загадково.

І ось вже плинні вигини води  звиваються в мережево чуттєвого торкання. 

Так загравати може тільки він–  незримий подих  неба і землі, таємний шлейф цнотливого єднання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше