Біллі. Розділ третій.

— Ти хочеш прилетіти? Звісно, прилітай! У нас багато хороших і дешевих готелів. Хочеш зупинитися в мене? Думаю, це можливо, якщо на тиждень.

Біллі зателефонував його давній приятель Анджей, який збирався за пару днів прилетіти в гості. З одного боку, це його втішило — можна буде вдосталь поспілкуватися, а з іншого — потрібно на певний час порушити звичний уклад життя.

Анджей прибув майже без затримки (хоча рейси в Китаї люблять затримувати). Коли таксі під’їхало до будинку, Біллі вже стояв біля під’їзду. Він міцно обійняв друга, швидко схопив невелику валізу й почав засипати питаннями. Вже за кілька хвилин вони були у квартирі. Біллі провів друга в його кімнату, яка, звісно, не була люксовим номером готелю, але цілком влаштовувала гостя. Вікно кімнати виходило в загальний коридор, зате тут було велике двоспальне ліжко й кондиціонер.

Щоправда, Біллі переважно використовував цю кімнату як комірчину: під ліжком і біля нього лежали продукти. Там був і мішок із борошном, і мішок із картоплею, і велика пластикова пляшка з олією — бог знає що ще. Втім, усе це можна було засунути під ліжко, і завали ставали майже непомітними.

Прокинувшись вранці наступного дня, Анджей почув, що приятель уже щось готує на кухні. Зазирнувши туди, він побачив Біллі в самій лише спідній білизні. Велике пузо звисало, як фартух, одне око ще не відкрилося повністю після сну, але він уже готував сніданок: руки в білому борошні, а в каструльці він уже щось збивав виделкою.

Обід і вечеря завжди були на вищому рівні: стіл сервірований як у ресторані, і, звісно, на всю квартиру лунала весела, але одноманітна балканська музика. Щовечора Біллі близько години розповідав, як знайти хорошу дружину. На жаль, докладних записів не збереглося, але є кілька цитат, які неможливо забути:

— Анджею, дружину треба контролювати як коня!

— Що ти маєш на увазі?

— А те, що чоловік має бути сильним і керувати дружиною, як кінь керований вуздечкою. Ти повинен виховувати свою дружину й спрямовувати! Ти повинен мати владу!

Анджей був трохи збентежений такими прикладами. Особливо його бентежило, що розмови про те, як знайти дружину, йому виголошує холостяк, якому вже за п’ятдесят. Але щовечора ритуал тривав: Біллі садив приятеля на стілець навпроти себе і розповідав, як знайти хорошу дружину.

Якраз після приїзду Анджея Біллі повідомив унікальну новину: у сусідньому під’їзді оселилася одна європейка, яка не проти знайомства. Біллі тріумфував!

— Бачиш, це від Бога! Мені її послав сам Бог! Ха-ха! — радів Біллі. — Ми запросимо її на сніданок, я приготую чудовий сніданок.

— Біллі, у тебе сніданок і так гідний п’ятизіркового готелю, що ти ще будеш вигадувати?

— Ні, я приготую смачнючий пиріг із м’ясом і зроблю салат з авокадо!

Сусідка без вагань погодилася прийти. У світі не так багато чоловіків, які люблять готувати, і її розбирала цікавість, адже вона й сама була «не першої свіжості», хоча й була молодша за Біллі більш ніж на десять років.

Сніданок пройшов на вищому рівні, розмова йшла плавно й невимушено, а посмішка просто не сходила з обличчя Біллі — здавалося, він сам був створений із вершкового масла, такий він став м’який і ніжний. Поснідавши, Біллі почав прибирати зі столу посуд і був приємно здивований, що сусідка наважилася допомогти й сказала, що може витерти стіл. Біллі з радістю погодився.

Зауважу, що стіл був скляним, і витирання столу було мало не цілим ритуалом у Біллі: спершу він мив його з мийним засобом, а потім витирав паперовими серветками. Але сусідка впоралася зі столом досить швидко, просто витерши його вологою ганчіркою.

Після цього всі випили по філіжанці кави, і сусідка пішла до себе, вражена гостинністю та кулінарною майстерністю сусіда. Як тільки за нею зачинилися двері, Анджей запитав:

— Ну що? Ти наважився? Це твоя мрія?

Посмішка чомусь зникла з обличчя Біллі, він сів на стілець і дуже сильно замислився.

— Ти знаєш, вона мені не підходить.

— Що? Ти ж сам сказав, що це сам Бог її послав! Що не так?

Біллі, трохи помовчавши, сказав:

— Вона не вміє витирати стіл!

Мабуть, він не захотів керувати нею, як конем. Але, як би там не було, розповідати іншим, як знайти хорошу дружину, завжди легше, ніж самому її знайти.