Біллі. Частина друга.

Що може бути краще, ніж дивитися на гори та лежати на білому пісочку біля моря? Біллі вирішив провести день на пляжі, щоб на час відключитися від думок про роботу та домашні справи. Щоправда, він не дуже любив плавати: зазвичай заходив у воду по пояс на пів години, а потім виходив засмагати на сонці.

Після чергового такого запливу він підійшов до своїх речей і вирішив перевірити мобільний телефон. На свій подив, він виявив десятки пропущених викликів і повідомлення від господаря квартири про те, що вдома потоп: потрібно негайно приїхати й перекрити воду. Майже не витершись від морської води, поспіхом одягнувши футболку та шорти, він уже мчав на своєму мотоциклі додому.

Це був бензиновий мотоцикл з дуже низькою посадкою сидіння та високим кермом. Він трохи нагадував «Гарлей-Девідсон» у мініатюрі, зате звук від нього йшов як від трактора. Шолом був схожий на німецьку каску часів Другої світової війни. Біллі їхав на повній швидкості; думки в голові проносилися ще швидше. Морська вода на ньому висохла і стягувала шкіру, на лобі виступив піт від хвилювання, серце калатало.

Приблизно за п'ятнадцять хвилин він уже відчиняв двері своєї квартири, з-під яких лилася вода на нижні поверхи. Сусіди зустріли його криками, розмахуючи руками, але Біллі не все було зрозуміло в їхньому швидкому мовленні. Причиною затоплення виявилася пральна машина, а точніше — краник, під'єднаний до неї: саме з нього хлистала вода.

Найбільше обуреним був сусід з нижньої квартири. Він одразу зажадав нечувану суму за ремонт, пояснюючи це тим, що затоплена була не просто квартира, а цілий буддійський храм. Біллі вирішив усе перевірити сам і разом із сусідом пішов оглядати постраждалий «храм».

Коли вони спустилися на поверх нижче, перед ними постали навстіж відчинені двері, через які відразу було видно величезну дерев'яну статую Будди. Пройшовши всередину, Біллі побачив, що вода текла зі стелі й капала просто на голову божества, навколо якого було безліч інших статуеток та вівтарів. Біллі дуже хотілося дотепно зауважити: чому Будда не зміг зупинити затоплення? Але він стримався — особливо коли подумав про те, що йому виставили рахунок майже на десять тисяч доларів.

Сусід, мабуть, настільки цінував статую Будди та інших божеств, що призначив таку суму. До слова, він навіть спав у загальному коридорі, а свою квартиру повністю залишив богам для поклоніння, яке регулярно здійснював. Це був наголо поголений чоловік років шістдесяти, який і сам чимало скидався на одне зі своїх божеств.

Прибравши всю воду за допомогою швабр і ганчірок, виснажений Біллі лежав на ліжку й дивився в стелю. Треба було щось придумати: з'їхати швидко він не міг, а платити такі гроші не хотілося, та й не було їх у наявності. Раптом у голову прийшла думка: у нього ж є знайомий китайський юрист! Набравши його номер, Біллі розповів про те, що сталося.

Юрист запитав:

— Біллі, вода текла з крана, хоча машина була вимкнена, правильно?

— Так, саме так і було. Я завжди все вимикаю, коли виходжу з дому.

— Добре. Виходить, що проблема в якості краника, який був під'єднаний до шланга. Тобі не потрібно нічого платити. Збережи цей краник і не викидай: якщо сусід подасть до суду, це буде твоїм «алібі».

Біллі відразу просяяв.

— І ще, — продовжив юрист, — якщо він захоче судитися, скажи йому, що він сам порушив закон, перетворивши житлову квартиру на буддійський храм. Згідно із законодавством Китаю, для релігійних місць потрібна реєстрація, а у нього її немає.

Біллі ще багато разів подякував своєму рятівникові. Заспокоївшись і з'ївши перед сном відбивну, а також пару яблук (у нього була звичка їсти на ніч трохи фруктів для здоров'я), він зміг спокійно заснути з думкою, що все не так вже й погано з законами в цій країні.