Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ПІСНЯ ТРЕТЯ. ПРО РІД, РОДОВІД ТА КОРІННЯ.

Мій прадід Іван із Вільшаника -

є не із книжкових героїв,

Але із тих, які мовчки несуть віки.

І він, прадід мій, знав: земля не терпить

порожнього слова,

Та й вона приймає лише руки та піт.

 

Мій прапрадід по тату, Дмитро -

ще глибше, у тіні історії,

В якій прізвищ не пишуть, в долі - ні.

Та й саме із них виростають дороги,

Якими підуть їхні уже інші сини.

 

Рід та родовід - це є не прикраса та й не легенда,

Але відповідальність за те, яке живе.

Тому що кожне ім'я - це є ніби вузол у часі,

Яке, час, тримає, або рве.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше