Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ПІСНЯ ДРУГА. ПРО СТРАХ ТА ГРОМАДУ.

Село боїться не тоді, коли є грім,

Але коли тиша стає надто величезною.

Тому що грім - це подія,але тиша - це дім,

В якому страх ходить босо між зат та собою.

 

В громада - це не завжди єдність та сла

Але найчастіше - це коло взаємних вагань.

Тому що кожний хреститься, щоби

не згоріли и,

Але не кожний здатний узяти тягар.

 

Тут шепіт важить більше, аніж правда,

Та й погляд - є страшніший за вирок суду.

І так виростає опир не із кладовища, могили,

Але із людської згоди на дрібну біду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше