Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

НІЧ У ПОРТУ НЬЮГЕЙВЕН.

Четверта тридцять.

Кава гірка, мов час,

коли небо ще не вирішило,

чи зійде сонце,

чи знову піде дощ.

 

Клайв Джонсон сидить у темній сорочці,

дивиться крізь скло -

І бачить не море,

в втому в очах своїх. 

 

Він думає про пиво,

про жінку,

про те, як сліпне світ,

як легко зникає різниця

між роботою й життям.

 

Десь за стінами гавкають собаки,

нюхають страх і сіль,

в вітер,

шалений як сумнів,

б'є по вікнах порту.

 

Кажуть, сьогодні буде велика знахідка -

корабель з отруєною надією,

машина з таємницею під капотом.

Але шосту ніч поспіль

приходить лише тиша.

 

Він чекає,

Бо така його служба -

чекати темряви,

щоб, може, колись

упіймати світло.

 

І от,

перший кемпер повільно виїжджає  з потому -

літня пара, усмішка,

згорнута карта  світу на панелі.

А може, саме там - правда.

А може, просто ще один світанок без сенсу. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше