Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ПО ТОЙ БІК ГОРИЗОНТУ ПОДІЙ.

Не було грому. Не було Вибуху.

Лише згорток тиші - чорна діра,

Де час згорнувся, наче згадка Бога,

І простір обернувся в ім'я.

 

Вона не знищила - вона носила,

Неначе лоно - темне і святе,

Де світ ще не придумав слово "жити", 

А вже тремтів у світло золоте.

 

І Всесвіт вийшов - ніби з перших вод,

Не з крику, а з відлуння серцевини,

Де кожна чорна діра - це родовід,

І кожен вибух - слід любові в глибині.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше