Реєстрація

Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ОДВІЧНИЙ СВІТИЛЬНИК.

Якби ж мала худоба розум ясний,

Вона б у молитві до трави схилялась,

А лев величавий у джунглів глибині

Славив би звіра, що силою правив.

Якби ж лиш бажання божество творило,

То розум людський зліпив би святе -

Як статую з глини, що в морі зникне,

Як тінь, що у прірві під сонцем згорить.

Та істина вперта, не маревне слово,

Не вигадка розуму, схована в страх,

Не химера, не привид, не думка готова,

А голос небесний, що лине в віках.

В пустелі думок, де сумнів віщує,

І розум стає над серцем владним,

Лунає пророче: "Хто Бог? Чи існує?" -

Питання холодне, стрімке, непорадне.

Але крізь сутінки марних дебатів

Є слово просте, що віки не стирають.

"Блаженні ті, що не бачать, та вірять", -

Так лагідно голос із вічності грає.

Коли в аргументах наука жорстока

Знецінює світло в очах немовляти,

Євангельський відгук лунає глибокий -

Любов неможливо розрахувати.

Бо віра - не вигадка в сутінках дум,

Не дух непокірний, що ламає границі,

Вона - як світанок над прірвою сум,

Як полум'я, що не згасне у тьмі.

Хай розум глузує, хай мудрість жартує,

Хай ковані істини тріщать у борні -

Світильник Господній не тліє, не гасне,

А сяє, мов сонце, крізь морок і дні.

Він не від розуму - не від страху,

А від Того, хто є... хто пребуде в тобі.

Подобається

#2140 в Різне
#447 в Поезія
#2135 в Сучасна проза

У тексті є: бог діти життя, бог істина любов, мій родовід та бог

Відредаговано: 18.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше