Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

КОРІННЯ Й СХОДИ.

Стояла в полі школа - двоповерхова,

Де мій батько, Богдан Ілліч, з корінням

роду,

Заклав цеглу, мов слово правди, міцне,

основне,

Щоб дітям сяяла зоря на дорогу.

В долині дзвінок лунає - ранок знань вже б'ють, 

Дерев'яні парти вишикувались рядами,

А в них - малята, що прагнуть світла,

як сніг весну,

Не списувати - вчитися, палати розумом самим,

самостійно.

 

І батько мій, з любов'ю, як дід у полі,

Не за хліб - за майбутнє боровся, гаряче прагнув:

Двоповерхова школа - немов храм науки й духу,

Де народжується нація, не зломлена, не збита.

 

І згадують люди його - із добрим словом, із шаною,

Бо будував не стіни, в надію, віру, мрію -

Що у маленькому селі може вирости велика сила,

Як зерно, яке кинуте в чорну землю, і воно

прросте в хліб.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше