Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ПАМ'ЯТЬ ДОМУ, ТЕПЛИЙ ПОДИХ РОДУ.

Й  минулий вік згадатися спішить:

Там 70-ті - зима морозні шиби...

І однокласниця питає: ''Ну що ж, Ігоре,

скажи,

Що дав тобі Миколай, у що ти вірив, 

любий?''

А в мами - правди тиха простота:

''Не чула я про нього при Союзі...''

Але в руках - тепло, і в серці - доброта,

І вже з тих пір подарунки не боялися зав'юги.

 

Бо хтось незримий до дитячих снів

Цукерки клав, як весняні світанки...

І я вже знав: існує щастя без ''чому'',

І диво є - в руках рідної сестри, в цукерках і у коробці.

,




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше