Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ПОПІЛ, ЩО ПАМ'ЯТАЄ.

Лондон димить, мов книга без сторінок,

Руїни дихають пам'яттю гарячою і мертвою.

Де був дитячий сміх - сьогодні крик,

І кроки сиріт, що йдуть дорогою невпевненою.

 

На Півпенні-Стріт зійшлась біда й доброта,

Там жила Мері Еллен - мала, проте незламна.

І хоч війна погасла, та її німота

Лежала в кожній брамі темній, кожній плямі тінній, давній.

 

Їй дев'ять років - та в душі, як сто,

Бо ранній біль росте дорослими розломами.

Але чомусь серед руїн і зла,

Світило сяяло - тихе, світле, непідломлене. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше