Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ДІТИ ПІСЛЯ ГРОМУ.

Були будинки чорні, мов димар,

І вікна вибиті, і сходи в попелі.

Та діти йшли спокійно, наче жар

У серці, що живе попри обвалені оселі.

 

Мері Еллен несла той світлий жар - 

Зросла, мов квітка крізь бетон і втому.

Їїї дрібненький, але впевнений крок -

Молитва Богові за матір і за втому.

 

А ми сьогодні так само стоїм

На попелах будинків України.

Та діти наші - це незборний дім,

Що вироста в біді і стає силою країни.

 

І поки малі душі йдуть вперед -

Нам світ не впаде, громи не переможуть.

Бо діти - це продовження планет,

І їх тримає віра й Божа квітка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше