Реєстрація

Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ВОГОНЬ МІСТА І ВОГОНЬ ЛЮДИНИ.

У місті, що палало крізь століття,

Де сніг і попіл змішуються в тьмі,

Де влада крутить поступом, мов ниттям,

А люди йдуть - і праведні, й німі,

З'являється вогонь, що не згорає,

Не той, що нищить - той що просвітля.

Коли імперія брехні вмирає,

Росте народ - і воля, і земля.

У темних вулицях Нью-Йорка й Києва

Одна і та ж невидима лінія іде:

Де серце б'ється чесно і правдиво,

Там диктатурі вирости не впаде.

Бо чорні діри влади не безмежні,

Іїхній холод - тимчасовий страх.

Та світло тих, хто вільні й незалежні,

Ламає їхню ніч в одних лиш кроках-двох.

І кожен хлопець, що шукає правди,

І кожна дівчина, що береже свій дім,

Є сила, що стає опорою держави -

Живий народ, незламний і єдиний у своїм.

Хай місто рветься, хай система в агресора гине,

Хай світ ламає знову свій фасад, -

Та дух Творця вогнем проходить крізь людину,

Щоб в темні часи вивести назад.

І ми згораєм - тільки щоб оновить

Свою свободу, правду і життя.

Бо там, де серце вміє мудро жити,

Там Бог дає народу майбуття.

Хай падає старий імперський мур,

Хай тоне в попелі свавільний трон, -

Немає зла, що витримає бур,

Коли народ є вільний, чистий, як вогонь.

Подобається

#1935 в Різне
#402 в Поезія
#1965 в Сучасна проза

У тексті є: бог діти життя, бог істина любов, мій родовід та бог

Відредаговано: 21.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше