Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

СВІТЛО ЗА МЕЖЕЮ.

Пройшли роки - і біль змінився,

Як ніч на вранішній туман.

Вона до Бога помолилась,

І серце вклалось у світанок.

 

Вона збагнула: смерть - не кінець,

Лиш двері в інший, тихий світ.

Там діти - ангели без вінець,

І чоловік стоїть серед квітів.

 

Вони усі її чекають,

У зорях, у теплі небес.

А вітер ніжно промовляє:

''Любов не вмерла, лиш воскрес.''

 

І дім, де плакала колись,

Наповнився ясним спокоєм.

Її душа зросла у вись,

І мир сів голубим покроєм.

 

Тепер вона - як тихий вогонь,

Що світить тим, хто втратив все.

У серці - віра, а не жаль,

Бо смерть лише додому несе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше