Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ПАМ'ЯТЬ,ЩО ЛІКУЄ.

Минуло стільки зим і літа,

А серце вірне, як тоді. 

Вона все чує їхні кроки

У снах, у вітрі, у воді.

 

У ній живе тепло родинне,

Що смерть не в силі відібрать.

Бо справжня мати - та, що завжди

Вміє душу обіймать.

 

Вона не плаче вже щоденно,

Лиш мовчки дивиться на схід,

Де сонце сходить так священно,

Як їхній лагідний привіт.

 

І каже тихо: ''Бог не знищив,

Лиш перейменував мій біль.

Любов стає, як промінь Вишній,

Що світить із вічності у ціль''.

 

І в тій любові - воскресіння,

Не плоті, а душі й весни.

Бо пам'ять - це не лише страждання,

Це доказ: ми були... й є ми.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше