Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці Марії.

ЕПІЛОГ. МОЛИТВА ПОРТУ.

Море стихає.

Корабель гойдає світанок,

мов немовля,

що щойно заснуло в руках неба.

 

Клайв стоїть біля води -

і вперше не думає про звіти.

Він просто дихає.

 

Його очі,

втомлені від темряви,

бачать далекі вогні -

і в кожному 

є хтось,

хто теж чекає на правду.

 

І він розуміє:

справжня варта -

це не шукати винних,

а берегти людське в собі,

коли світ навчає підозрювати.

 

Дощ падає м'ягко,

наче прощення.

І з глибини,

де закінчується берег,

піднімається спокій.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше