Школа Життя Та Мого Родоводу Під Поглядом Богородиці.

ТЕ, ЩО ШУКАВ.

Він розстібає блискавку.

Металевий звук

рве тишу,

як тонкий нерв.

 

Усередині -

не те, чого чекали.

Ні білих порошків,

ні героїв новинних зведень.

Лише старі листи, 

фотографії,

і дитячий малюнок -

будинок під веселкою.

 

Жінка біля нього 

дивиться просто,

без страху,

мов знає,

що правда не завжди злочин.

 

- Це наш син, -

каже вона.

- Він помер у сорок шість.

Ми возимо його речі,

щоб не забути запах дому.

 

Клайв мовчить.

Йому здається,

що буря на морі стишилась,

що навіть вітер втомився

бути підозрою.

 

Він заплющує очі

і бачить себе:

малим,

у дощовій формі шкільного ранку,

де теж колись загубив

малюнок свого дому.

 

Він відступає.

Відчуває, 

як під ногами нарешті 

твердне земля.

 

І думає:

може, істину не знайдеш у сумці,

не виловиш у темряві,

не сховаєш під гербом держави.

 

Може, вона -

у тому,

як ти здатен не судити.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше